Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

Міжкультурний діалог як основа міжкультурної освіти

2024-02-16T09:46:26+00:00

Міжкультурна освіта сьогодення є дуже важливою частиною
загальної та вищої освіти. В основному вона базується на
комунікативних аспектах, які тісно пов’язані з діалогом.
Статтю присвячено міжкультурному діалогу. Він є основою
теоретико-методологічного забезпечення духовного розвитку
людини.
Визначення раннього характеру походження діалогу з
філософської точки зору як елемента теоретичних,
методологічних, духовно-етичних принципів, зокрема, як
фундаментального принципу, який суб’єктивно є
фундаментальною вимогою та передумовою мислення та
поведінки особистості, об’єктивно провідною духовно-практичною
нормою людського співіснування, дає змогу зробити висновок, що
така методологічна настанова не є провідною в існуючих
культурно-освітніх практиках, які залишаються поза межами
діалогу, без використання діалогу в культурно-освітньому процесі.

Теорія прив’язаності Джона Боулбі як альтернатива психоаналітичним уявленням про ранній соціально-емоційний розвиток дитини

2024-02-16T09:44:26+00:00

У сучасній педагогіці прив’язаність є одним із ключових понять,
яке описує ставлення дитини до дорослого. Феномен
прив’язаності є глибоким емоційним зв’язком, що виникає між
дитиною і дорослим у результаті спілкування й тісної взаємодії.
Прив’язаність – індивідуально спрямована стійка емоційна
установка, основою якої є досвід афективно насичених відносин
дитини із близьким дорослим (зазвичай матір’ю, або особою, яка
її замінює). У результаті взаємодії з батьками дитина формує
когнітивні уявлення про себе та оточуючих, внутрішню робочу
модель, схеми взаємодії. Показано, що первинна робоча модель,
яка формується на основі первинної прив’язаності, є підґрунтям
розвитку особистості.
У статті детально проаналізовано методологічні аспекти теорії
прив’язаності Дж. Боулбі, її взаємозв’язок із психоаналізом,
етологією, теорією систем і кібернетикою. Особливий акцент
зроблено на психоаналітичних витоках психоаналітичної теорії.
Експлікована стадіальна послідовність формування
прив’язаності в концепції Дж. Боулбі: 1) нерозбірлива реакція на
людей; 2) фокусування уваги на знайомих людях; 3) інтенсивна
прив’язаність та активний пошук близькості; 4) партнерська
поведінка. Виокремлено ознаки, за якими можна визначити
порушення прив’язаності. Розкрито значення материнської
депривації та її негативний вплив на ранній соціально-емоційний
розвиток дитини. Представлено стадіальну послідовність
переживання дитиною горя, яке є наслідком розлуки з матір’ю
(або особою, яка її замінює).
У статті розкрито основні причині порушення формування
прив’язаності в дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування: 1) депривація (сенсорна, когнітивна, емоційна,
соціальна); 2) досвід перебування в асоціальній
(неблагополучній) сім’ї; 3) пережите насильство; 4) нехтування
потребами дитини; 5) розлука. Показано важливість теорії
прив’язаності Дж. Боулбі для соціально-поведінкових наук і
педагогіки.

“НА ПЛЕЧАХ ВЕЛЕТНІВ”: сталий мистецький діалог

2024-02-16T09:45:15+00:00

Ця стаття, представлена колегам на Саміті освітян Нобелівської
премії в Стокгольмі 2023 року, присвячена перетину мистецької
практики та теорії мистецтва та має далекосяжні результати для
освіти з питань сталості. Досліджуючи теми екологічної свідомості
підводного біорізноманіття, поширені в роботах Сесілії, й аналізуючи
їх через теоретичну призму Пола Аткінсона, стаття висвітлює
потужний педагогічний підхід. Ця інноваційна синергія між творчим
самовираженням й академічним аналізом не тільки поглиблює
розуміння студентами проблем навколишнього середовища, але й
дає їм змогу передавати складні концепції сталого розвитку за
допомогою художніх засобів. У статті показано, як включення таких
міждисциплінарних методів в освіту сталого розвитку (SDG4) може
надихнути нове покоління екологічно обізнаних митців, творчих
вчених і мислителів. Ця трансформаційна педагогічна стратегія,
інтертекстуально пов’язана з кризовим управлінням нематеріальною
культурною спадщиною (ICH) в Україні під час війни, не лише надає
дослідникам навичок вирішення нагальних глобальних викликів, але
й виховує глибоке почуття творчої власності та соціальної
відповідальності з метою посилити здатність сприяти позитивним
змінам у деяких уповільнених режимах навчання та стійких практиках
у світі. Результати цього дослідження та його оригінальність
схвалено комісією нобелівських лауреатів у 2021 році під час
пандемії Covid19, що підкреслює, як мистецтво в освіті може
слугувати каталізатором для розвитку більш сталого та культурно
свідомого суспільства.

Знання права як умова боротьби з правовим нігілізмом

2024-02-16T09:58:10+00:00

У статті розглянуто важливі питання
збереження накопичених правових
цінностей, прогресивних елементів
юридичної культури через знання права на
всіх рівнях розвитку громадянського
суспільства держави. Розкрито поняття
права як продукту держави, як явища
цивілізації та культури. Акцентовано увагу
на формуванні базових правових понять,
необхідних для сприйняття студентами та в
цілому людиною високого рівня
правосвідомості, поваги до державних
інститутів та права. Культура мислення,
здатність аналізувати, узагальнювати,
оцінювати державно-правові та економіко-
правові події та процеси є найважливішою
місією сучасного студента.
Звернено увагу на особистісно-орієнтоване
навчання через тьюторську діяльність,
рефлексійно-орієнтоване викладання,
індивідуальне планування навчання та
практично-рольові форми аудиторних
занять.

Ретроспектива становлення громадських організацій США, пов’язаних із формуванням здоров’язбережувальних компетентностей дорослого населення

2024-02-16T09:59:30+00:00

статті розглянуто важливий аспект сучасної педагогіки, а
саме – вплив громадських організацій на формування
здоров’язбережувальних компетентностей, на прикладі
роботи з дорослим населенням у Сполучених Штатах
Америки. Проаналізовано ретроспективу організацій, що
сприяють здоров’ю та підвищенню рівня обізнаності щодо
здоров’я серед громадян. У роботі проведено аналіз
взаємодії громадських структур із дорослим населенням,
спрямованої на розвиток навичок здоров’язбереження. У
дослідженні висвітлено методи навчання та освітні
ініціативи, що використовуються організаціями для
підтримки індивідів у прийнятті активного ставлення до
свого здоров’я. Здоров’язбережувальні компетентності,
набуті дорослим населенням у взаємодії з громадськими
організаціями, розглядаються як важливий елемент
саморозвитку та соціальної адаптації дорослого
населення. Визначені позитивні аспекти американського
досвіду можуть служити основою для вдосконалення
педагогічних стратегій у сфері здоров’язбереження
дорослого населення в Україні.

Актуальні аспекти викладання іноземної мови в умовах війни в Україні

2024-02-16T10:02:12+00:00

У статті актуалізовано та розкрито
проблематику зміни підходу до викладання
іноземних мов у немовних ЗВО у зв’язку з
новими випробуваннями для українського
суспільства під час воєнних дій;
наголошено, що методи дистанційного
навчання потребують перегляду, адаптації
та удосконалення. У роботі визначено
особливості організації навчального
процесу в умовах ведення активних
бойових дій в Україні. Проаналізовано
найбільш популярні методи та інструменти
дистанційного навчання іноземних мов у
ЗВО. Авторами охарактеризовано основні
недоліки та перепони в організації процесу
навчання й запропоновано шляхи
вирішення.

Національна ідентичність та можливості її формування засобами мистецтва у дітей старшого дошкільного віку

2024-02-16T10:02:00+00:00

У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день проблему
використання засобів українського мистецтва для
ефективного процесу формування національної ідентичності у
дітей старшого дошкільного віку. Встановлено, що потрібно
використовувати ефективні засоби українського мистецтва, які
в подальшому допоможуть сформувати у дитячій свідомості
«зародки» національної свідомості. Надано тлумачення
понять «національна ідентичність», «національна свідомість»
та «українська національна ідентичність» у сучасній призмі
української історії. Описано позитивний вплив українського
мистецтва на процес формування національної свідомості
дітей старшого дошкільного віку. Наголошено, що музика,
живопис та мультиплікація ефективно вливають на
формування національної ідентичності та свідомості дітей
старшого дошкільного віку. Також у статті наведено приклади
з української культури та мистецтва, які допомагають дитині
старшого дошкільного віку встановлювати власні життєві
цінності та формувати патріотичну позицію. Розглянуто та
проаналізовано творчість українського співака та композитора
А. Пивоварова, його збірка «Твої вірші, мої ноти» та її вплив
на дитину старшого дошкільного віку. Проаналізовано
живописні композиції української художниці М. Примаченко.
З’ясовано, який вплив має творчість М. Примаченко для
української культури, як її твори допомагають формувати
національну ідентичність у дитини старшого дошкільного віку.
Наголошено, що мультиплікаційні фільми – один з найдієвіших
засобів мистецтва, за допомогою якого у дитини старшого
дошкільного віку можна сформувати сімейні, духовні,
моральні, культурні та національні цінності. Описано, що
використовуючи «правильні» мультфільми, ми формуємо у
дітей старшого дошкільного національні цінності.
Охарактеризовано основні шляхи використання різних видів
мистецтва для ефективного процесу формування
національної ідентичності дітей старшого дошкільного віку у
закладах дошкільної освіти.

Структура феномену патріотичної вихованості дітей старшого дошкільного віку

2024-02-16T10:03:24+00:00

У статті розглянуто державні нормативні
документи, що регламентують
патріотичне виховання дітей
дошкільного віку; визначено поняття
«патріотизм», «патріотичне виховання»,
«патріотична вихованість дітей
старшого дошкільного віку».
Охарактеризовано особливості розвитку
дитини старшого дошкільного віку.
Визначено компоненти структури
патріотичної вихованості дітей старшого
дошкільного віку (когнітивний, емоційно-
ціннісний, поведінковий). Представлено
опис кожного компоненту структури
патріотичної вихованості дітей старшого
дошкільного віку.

Наочність як засіб підвищення пізнавальної активності дошкільників із порушеннями слуху

2024-02-16T10:04:32+00:00

У статті розкрито роль наочності у процесі засвоєння знань
дошкільниками з порушеннями слуху, запропоновано основні
етапи формування пізнавальної активності дітей дошкільного
віку з порушенням слуху наочними засобами,
охарактеризовано їхню мету. Також представлено три освітні
напрями та їхні завдання, актуалізовано використання
наочних засобів навчання на заняттях відповідних освітніх
напрямів. Також автором статті запропоновано оцінку
ефективності методики формування пізнавальної активності
дітей дошкільного віку з порушенням слуху наочними
засобами навчання.
Період дошкільного дитинства є періодом подальшого
інтенсивного сенсорного розвитку – вдосконалення його
орієнтування у зовнішніх якостях та відношеннях предметів і
явищ, у просторі та в часі, оволодівання новими діями
сприймання, які дозволяють більш повно осягати навколишній
світ. Все це необхідно враховувати у процесі навчання
нечуючих та слабочуючих дітей, слід широко застосовувати
наочний матеріал та вміти добирати його відповідно до
особливостей зорового сприймання дітей цієї категорії. У
навчанні дошкільників із порушеннями слуху
використовуються спеціальні види наочності і способи подачі
матеріалу, які практично опредмечують всю інформацію, що
передається. Використання наочності на заняттях має велике
значення для підвищення пізнавальної активності та якості
засвоєння дітьми дошкільного віку з порушеннями слуху
навчальної інформації.

Музично-дидактичні ігри та їх значення у розвитку музично- ритмічних здібностей дітей молодшого дошкільного віку

2024-02-16T10:05:47+00:00

У статті розглянуто важливі аспекти
використання музично-дидактичних
ігор у розвитку музично-ритмічних
здібностей молодших дошкільників.
Проаналізовано значення
самостійності та творчості,
виокремлено роль групових занять
та їхній вплив на соціалізацію. В
роботі акцентується увага на
емоційному розвитку через музику,
ролі виразності та вивченні
музичного матеріалу в ігровій
формі. Надано обґрунтування того,
що музично-дидактичні ігри
виступають ключовим інструментом
для формування моторики,
слухової уваги, ритмічного відчуття
та соціальної інтеграції у дітей,
надаючи комплексний погляд на
їхній розвиток. Підкреслено, що
ігрова форма навчання не лише
стимулює інтерес, але й підвищує
ефективність у навчанні, роблячи
музичні заняття незабутнім
досвідом для кожного малюка.

Діти з особливими освітніми потребами та їх обдарованість

2024-02-16T10:06:51+00:00

У статті розглянуто актуальну проблему інклюзивної освіти в
сучасній українській освітній системі та акцентовано увагу на
актуалізацію та переоцінку цінностей і стереотипів,
пов’язаних з дітьми з особливими освітніми потребами.
Наголошено ключові принципи інклюзивної освіти, такі, як
доступність освітніх ресурсів для всіх дітей, індивідуалізація
навчання та віра в цінність кожної дитини для суспільства. У
статті звернено увагу на важливість ідентифікації та
підтримки обдарованих дітей з ООП та значущість заклику
до співпраці всіх учасників освітнього процесу з метою
забезпечення найкращих можливостей розвитку цієї групи
учнів. Основний акцент статті зроблено на обдарованих
дітях з ООП, яких іноді називають «двічі особливими».
Згідно досліджень, близько 2% осіб з інвалідністю є
обдарованими, і ця категорія часто включає дітей з різними
проблемами здоров’я та розвитку, такими, як синдром
дефіциту уваги та гіперактивності, диспраксія, синдром
Аспергера, гіперлексія, розлади аутистичного спектру та
інші. У статті наголошено на необхідності гнучких підходів у
навчальних програмах для цих дітей з огляду на їхні сильні
та слабкі сторони. Важливо враховувати характеристики
обдарованих дітей з ООП, такі, як жвавість мислення,
незалежність, ініціатива та нестандартна уява.

Розвиток художньо-естетичних інтересів учнів з тяжкими порушеннями мовлення на уроках музичного мистецтва

2024-02-16T10:08:37+00:00

У статті визначено і обґрунтовано проблему
художньо-естетичного виховання молодших
школярів з тяжкими порушеннями мовлення на
уроках музики. Зазначено, що у процесі художньо-
естетичного розвитку учнів з ТПМ відбувається
позитивний вплив мистецтва на формування
загальнокультурної грамотності дітей.
Проаналізовано наукові підходи щодо організації та
управління процесом художньо-естетичного
виховання учнів з порушеннями мовлення.
Установлено, що головним завданням методики
формування художньо-естетичних навичок в учнів з
порушеннями мовлення є розвиток у них емоційного
інтелекту, комунікативних і творчих здібностей.
Визначено такі засоби активізації інтересів: добір в
міру складних завдань, які пробуджують самостійну
думку в учня; опора на досвід дітей та інтереси, які
вже виникли у них. Представлено модель
формування й розвитку естетичної культури учнів з
ТПМ, яка складається з трьох етапів. Зроблено
висновок, що застосування педагогічної системи (на
основі художньо-естетичних комплексів) на уроках
музичного мистецтва та в позаурочний час
сприятиме глибшому розумінню учнями музики;
викликатиме в них певні зорові та слухові враження,
сприятиме мовленнєвому розвитку.

Кінезіологічні вправи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

2024-02-16T10:10:03+00:00

У статті наголошено, що для вирішення проблем психічного
розвитку дітей з особливими освітніми потребами в
корекційній роботі необхідно застосовувати кінезіологічні
вправи, які допоможуть дітям зазначеної категорії розвивати
психічні процеси, долати труднощі в освітній діяльності,
знімати втому та стрес, викликані розумовим та емоційним
напруженням. З’ясовано, що кінезіологічні вправи сприяють
розвитку головного мозку через рух. Саме моторна
недостатність виступає можливою причиною відставання в
розумовому розвитку. Тому починати вирішувати проблеми
дітей з особливими освітніми потребами ефективно не з
корекції вищих психічних функцій, а з поповнення
сенсомоторного інтелекту за допомогою спеціальних вправ. У
науковому дослідженні описано методику проведення
кінезіологічних вправ, охарактеризовано їхні основні групи та
наведено приклади виконання вправ.

Мотиваційний аспект музично-виконавської підготовки майбутнього педагога-музиканта

2024-02-16T10:11:23+00:00

У статті висвітлено особливості мотивації
музично-виконавської діяльності у процесі
підготовки педагога-музиканта.
Обґрунтовано безпосередній зв’язок
виконавської діяльності з мотивацією.
Проаналізовано процес формування та
розвитку позитивної мотивації. Визначено
складові комплексу педагогічної дії, які
здатні забезпечити позитивне ставлення до
виконавської діяльності майбутнього
педагога-музиканта. Розглянуто механізми
стимулювання внутрішньої та зовнішньої
мотивації особистості. Виокремлено
«потоковий стан свідомості» в навчальній
діяльності як такий, що запускає процес
підвищення мотивації. Доведено, що
мотивація є рушійною силою у
професійному становленні педагога-
музиканта.