Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

Використання eco-maps для розуміння сильних сторін та ресурсів родини, постраждалої внаслідок надзвичайної ситуації

Валентина Ляпунова, Ольга Негрій — 2024-12-21

Авторами звернено увагу до нової
проблеми для українського наукового
простору: використання Eco-maps для
розуміння сильних сторін та ресурсів
родини, постраждалої внаслідок
надзвичайної ситуації. Надано тлумачення
змісту термінів: «Eco-maps», «сильні
сторони родини». Детально розкрито
сутність та призначення Eco-maps як
практичного інструменту аналізу сильних
сторін постраждалої родини. Визначено
конкретні приклади застосування Eco-maps
у кризових та надзвичайних ситуаціях та
кроки її створення. Подано пропозиції щодо
оптимізації процесу створення та
використання Eco-maps для досягнення
максимальної ефективності та користі для
родин, постраждалих внаслідок
надзвичайних ситуацій. Акцентовано увагу
на підвищенні рівня усвідомленості серед
фахівців та громадськості щодо важливості
аналізу та підтримки родин, постраждалих
внаслідок надзвичайних ситуацій, зокрема
за допомогою Eco-maps

Міжкультурна компетентність в контексті аксіологічного підходу до навчання

Баранцова Ірина — 2024-09-02

У статті представлено нове розуміння компетентнісного підходу в
сучасній освіті, аналіз існуючих точок зору вчених на предмет
дослідження сутнісних і структурних компонентів міжкультурної
компетентності, а також визначено компоненти міжкультурної
компетентності у контексті аксіологічного підходу.
У науковій студії наведено визначення міжкультурної
компетентності кількома українськими та зарубіжними науковцями,
описано їхні характеристики та особливості в контексті
аксіологічного підходу.
Наголошено, що потреба в міжкультурній компетентності
зумовлена глобалізацією сучасного світу, а також потребами
педагогічної науки в пошуку ціннісних орієнтацій і нового
світогляду, потребою в набутті компетентностей, які забезпечують
виживання в новому світовому просторі.

Стан професійної підготовки бакалаврів хореографії в закладах вищої освіти України (2014– 2021 рр.)

Червонська Лілія, Сегеда Наталя — 2024-09-02

У статті висвітлено стан професійної підготовки бакалаврів
хореографії в закладах вищої освіти України в період з 2014 до 2021
року. Метою дослідження визначено наукову рефлексію освітньої
реальності професійної підготовки бакалаврів хореографії у
закладах вищої освіти України як соціокультурного явища 2014–
2021 років. Зокрема, виокремлено критерії інституціональноорганізаційного забезпечення якості професійної підготовки
бакалаврів хореографії для порівняльного аналізу відповідних
освітньо-професійних програм, які діють у класичних та
педагогічних закладах вищої освіти України; схарактеризовано
тенденції професійної підготовки бакалаврів хореографії в закладах
вищої освіти України шляхом аналізу та порівняння мети і змісту
освітніх програм бакалаврського рівня вищої хореографічної освіти
для подальшого проектування теорії розвитку академічної культури
здобувача вищої професійної освіти.

ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ СТ. (ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ УЧНІВ 8 КЛАСУ)

Богдан Галь — 2024-09-02

У статті розглянуто перебіг формування
мережі навчальних закладів Лівобережної
України наприкінці ХVIII ст.,
охарактеризовано законодавчі вимоги
щодо обов’язкового відкриття шкіл
(училищ) в усіх без винятку губернських і
повітових містах і факультативного в
найбільших селищах, представлено
картину реального процесу відкриття
статутових училищ лише в губернських і
незначному числі повітових лівобережних
міст, визначено об’єктивні обмеження
щодо реалізації законодавчих вимог
(конкуренція з боку церковнопарафіяльного шкільництва, культурний
консерватизм, непристосованість
навчальних програм до реальних станових
потреб, бідність місцевого населення),
особливу увагу звернено на такі причини
розбіжностей між реформаторськими
планами і освітніми реаліями як
неусталений адміністративний поділ,
включно зі змінюваними статусами
окремих населених пунктів, і брак
будівель, придатних для розміщення
навчальних закладів.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ УЧНІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТ.). (ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ УЧНІВ 9 КЛАСУ)

Богдан Галь — 2024-09-02

У статті розглянуто джерела
забезпечення учнів Полтавської
губернської гімназії першої половини
ХIХ ст. навчальною обов’язковою і
додатковою літературою, а також
т. зв. «літературою за вільним
вибором». Охарактеризовано способи
наповнення і характер діяльності
гімназійної книгарні,
фундаментальної, учнівської і
особистих бібліотек гімназистів.
Визначено шляхи циркуляції книжок
між цими гімназійними установами.
Представлено коло читання
полтавського гімназиста 1820-х рр.
на прикладі мемуариста
С. Геєвського. Звернено увагу на
значення полтавської гімназійної
книгарні і бібліотек(и) для
губернського міста і цілого Південного
Лівобережжя.

РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ В ПІДГОТОВЦІ МОЛОДІ ДО БАТЬКІВСТВ

Світлана Жейнова, Анастасія Синьоока — 2024-09-02

У статті проаналізовано наукові джерела українських та
закордонних авторів, додаткову літературу у вигляді
Інтернет-джерел та публікацій; інформацію узагальнено,
отримано результати. Теоретичне та практичне значення
дослідження полягають у тому, що обґрунтовано важливість
підготовки молоді до батьківства шляхом використання
сучасних підходів та методів соціального супроводу.
Досліджено основні підходи підготовки молоді до
батьківства за допомогою соціального супроводу, а також
визначено основні методи, які у такому випадку
використовуються. Окреслені проблеми, пов’язані з
недостатньою роллю соціального супроводу у підготовці
молоді до батьківства, в подальшому можуть бути вирішені
шляхом розробки нових методик та програм, важливість
яких обґрунтована у дослідженні.

ІДЕЇ ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВЦІВ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Валентина Ляпунова, Ганна Мільчевська — 2024-09-02

У статті подано аналіз наукових
доробків зарубіжної педагогіки щодо
використання мультимедійних
технологій з метою їхнього ефективного
запровадження у вітчизняний освітній
простір та позитивного впливу на якість
дошкільної освіти.
Використання мультимедійних
технологій у процесі навчання є дієвим
засобом активізації пізнавальної
діяльності учнів усіх вікових груп і,
зокрема, дітей старшого дошкільного
віку, які від народження стикаються з
гаджетами і не знають життя без них.
Різні аспекти застосування
мультимедійних засобів навчання
розглядають науковці на теренах
вітчизняного наукового простору. У
сучасних зарубіжних освітніх системах
вже досить тривалий проміжок часу
активно впроваджуються мультимедійні
засоби навчання та напрацьовано ідеї
щодо ефективного їхнього
застосування у роботі з дітьми
дошкільного віку.

ГОТОВНІСТЬ ВИПУСКНИКА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК УМОВА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Юлія Марецька, Оксана Бунчук, Тетяна Таблер — 2024-09-02

У статті авторами висвітлено питання готовності випускника
ЗВО до професійної діяльності як умова
конкурентоспроможності на ринку праці. Адже, однією з
проблем, що постали перед сучасним суспільством, є
підготовка конкурентоспроможних спеціалістів. Під готовністю
до майбутньої професійної діяльності ми будемо розуміти
інтегративну характеристику, яка включає необхідний набір
компетентностей та наявність стійких ціннісних орієнтацій
щодо майбутньої професійної діяльності, сформованість
певних особистісних якостей.
У публікації закцентовано увагу, що для ефективної
професійної діяльності молодому фахівцю необхідно, щоб у
нього було сформовано такі ключові професійні
компетентності як організаційна, комунікативна, дослідна,
інформаційна, а також такі особисті якості як вміння
відстоювати свою точку зору, відповідальність, уміння
працювати з інформацією, уміння здійснювати самоконтроль,
старанність, ініціативність. У статті висвітлено та
проаналізовано різні точки зору на проблему дослідження. З
аналізу літератури було виокремлено найбільш значущі
підходи щодо формування конкурентоспроможного
спеціаліста: компетентнісний, контекстний, проблемний та
особистісно-орієнтований. Однак, ніхто з авторів не розглядав
ці підходи як єдине ціле, як можливість здійснити взаємодію
вище перерахованих підходів для побудови ефективної
моделі процесу навчання у вищій школі, спрямованій на
формування необхідних роботодавцям та відповідних вимог
освітнього стандарту, особистісних якостей та ціннісних
відносин майбутніх спеціалістів до професійної діяльності.
Авторами звернено увагу на те, що при організації
ефективного освітнього процесу необхідно враховувати
ціннісні орієнтації здобувачів вищої освіти. Цінності
формуються у людини ще в дитинстві, потім під впливом
різних факторів видозмінюються протягом усього життя.
Виявляючи ціннісні орієнтації людини в певний період життя,
можна визначити, які цінності в даний момент керують її
поведінкою, чого вона прагне. Відповідно, методи навчання
мають враховувати існуючу систему цінностей. У зв'язку з
цим, для підготовки випускника до професійної діяльності й
формування конкурентоспроможного спеціаліста, необхідно
вивчити вимоги роботодавців до наявності компетентностей
та особистісних якостей, які, на їхню думку, необхідні
сучасному випускнику, а також вивчити ціннісні орієнтації, що
впливають на готовність випускника до своєї майбутньої
професійної діяльності.

ВЖИВАННЯ НЕОФЕМІНІТИВІВ У НАУКОВОМУ ТА ДІЛОВОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОВЛЕННІ

Валентина Пачева, Сергій Пачев — 2024-09-02

У статті висвітлено проблеми, що
виникають довкола мовних інновацій у
сфері назв осіб жіночої статі.
Запропоновано термінологічно відділити
їх від традиційних і давно вживаних
фемінітивів терміном неофемінітиви.
Переосмислено основні теоретичні
засади фемінітивної проблематики, на
основі чого проаналізовано
неофемінітиви в офіційно-діловому та
науковому стилях української мови.
Зроблено висновок, що вживання
неофемінітивів на позначення особи
жіночої статі в розмовному, художньому
та публіцистичному стилях у розрізі її
професії й роду занять є проявом
особистої свободи мовця у вираженні
своїх світоглядних позицій на відміну від
офіційно-ділового та наукового стилів, де
рекомендовано ставитися обережно до
використання неофемінітивів, доки вони
не будуть чітко зафіксовані у
нормативних документах.

ВОЛЬОВІ БАРʼЄРИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ: СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ

Володимир Татарін — 2024-09-02

Статтю присвячено теоретичному
обґрунтуванню сутності та класифікації
вольових бар’єрів в освітньому процесі.
У статті уточнено поняття волі в
контексті освітнього процесу, визначено
сутність самоконтролю та вольових
якостей, запропоновано класифікацію
вольових якостей. Порушено проблему
несформованості вольових якостей, що
призводить до утворення вольового
бар’єру. Запропоновано розглядати
вольовий бар’єр з погляду відсутності
вольових якостей, безвольової
поведінки та проблем мотивації учнів.
Розкрито сутність безвольності, а також
таких її складових, як лінь та синдром
навченої безпорадності. Описано
проблему несформованості
мотиваційного компоненту навчання.
Дослідження буде корисним педагогам,
адже дає чітке розуміння проблеми
вольових бар’єрів, а також необхідності
їх подолання.

ІНКЛЮЗІЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: УНІВЕРСИТЕТСЬКІ ПРАКТИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗІЇ

Юлія Шевченко, Валентина Кондратенко — 2024-09-02

У статті висвітлено проблеми вивчення університетських
практик впровадження інклюзії у вищій освіті в країнах ЄС.
Проаналізовано результати наукових досліджень, які
засвідчують, що розробленню проблеми створення
безбар’єрного освітнього середовища, оформлення та
стабілізації його ціннісних підстав та смислового наповнення у
наукових студіях присвячено недостатньо уваги. Розкрито
траєкторію успішної інтеграції осіб з особливими освітніми
потребами у навчальний процес ЗВО. Визначено, що
найбільш продуктивною стратегією управління вищим
навчальним закладом як гетерогенною організацією є
стратегія, в основі якої лежить широке філософськопедагогічне бачення інклюзивної освіти. Проаналізовано
підходи до організації інклюзивної освіти, два з яких
зараховано до компенсаторних і лише один до істинно
інклюзивних, та основні елементи інклюзивної досконалості
університету, з яких виокремлено фокус на інтелектуальному
та соціальному розвитку студентів; пропозиція найкращого з
можливих курсів навчання для контексту освіти;
цілеспрямований розвиток підвищення якості навчання
студентів та використання для цього організаційних ресурсів;
увага до культурних відмінностей; гостинна спільнота.
Отримані результати послужили підставою для подальшої
розробки моделей інклюзивної досконалості університету, яка
визначається як сукупність стратегій та практик, спрямованих
на підтримку різноманітності. Внаслідок проведення аналізу
моделей інклюзивної досконалості університетів визначено
нове розуміння інклюзії у вищій освіті, що імплементується як
бінарність підходів.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Аліна Єна — 2024-09-02

Соціально-психологічний тренінг
стає все більш актуальним у
сучасному світі, де особистість
зіштовхується з різноманітними
викликами і стресорами. Статтю
присвячено розгляду ролі
соціально-психологічних тренінгів у
формуванні психологічної стійкості
особистості. Розглянуто методи,
техніки та стратегії, що
використовуються у таких тренінгах
для підвищення рівня психологічної
стійкості учасників. Дослідження
базується на аналізі наукових
джерел і практичного досвіду
проведення соціальнопсихологічних тренінгів. Результати
дозволяють зрозуміти важливість
цього методу в розвитку
особистості та забезпеченні її
психологічної стійкості в сучасному
соціокультурному середовищі.

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ ЗАСОБАМИ АРТТЕРАПІЇ

Світлана Жейнова, Ольга Нахалова — 2024-09-02

Статтю присвячено дослідженню можливостей
використання арттерапії як засобу формування позитивного
світосприйняття у дітей дошкільного віку в умовах воєнного
часу. У статті розглянуто практичні питання використання
арттерапії. В умовах сучасного воєнного часу та небезпек,
які можуть впливати на психічне здоров’я дітей, важливим є
розгляд ефективних шляхів зміцнення позитивних емоційних
станів та внутрішніх ресурсів у молодших вікових групах.
Авторами визначено основні психологічні труднощі, з якими
стикаються діти дошкільного віку у воєнний час – емоційний
стрес, тривожність та інші психічні деструктивні аспекти.
Проаналізовано вплив арттерапевтичних технік на
емоційний стан, соціальний розвиток та загальну психічну
стійкість дітей, які пережили війну. Особливий акцент
зроблено на здатності мистецтва стимулювати творче
самовираження, покращувати самопочуття та сприяти
психологічному відновленню. Воно допомагає дітям
переживати складні ситуації та підтримувати
психосоціальний розвиток, У статті досліджено такі форми
арттерапії, як ізотерапія, музикотерапія, пісочна терапія,
бібліотерапія та казкотерапія

СУГЕСТИВНА РОЛЬ МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНИХ ТА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Тетяна Житнік — 2024-09-02

Сучасний світ стрімко змінюється, і мистецтво не оминає ці
зміни. Війна, пандемія, економічні та політичні кризи – все це
впливає на те, як ми сприймаємо світ і як творимо мистецтво.
Виклики сьогодення диктують умови до змін, зокрема в змісті та
функціях мистецтва. Серед них війна в Україні, яка стала одним
із найгостріших викликів для українського мистецтва. Багато
митців втратили близьких, змушені були покинути свої домівки,
пережити окупацію. Багато культурних закладів були закриті,
митці не могли виставляти свої роботи, спілкуватися з публікою.
Це призвело до кризи в мистецькому середовищі. Війна в
Україні стала поворотним моментом для українського
мистецтва. Все це знаходить відображення в їхніх творах. Є
категорія митців, які «зображують» війну, в першу чергу, через
призму свого внутрішнього особистого ставлення до цього
антигуманного явища. І моральні сенси та змісти використаних
художніх образів у цих творах не завжди відповідають ідеалам
соціуму та загальнолюдським цінностям людства.
Таким чином, визначено мету статті: на основі
компаративістичного аналізу з’ясувати сугестивну роль
сучасного мистецтва у формуванні естетичних і
загальнолюдських цінностей дітей старшого дошкільного віку
(на прикладі читання та розглядання ілюстрацій двох книжок
сучасних авторів: «Warum?» (2022) Nikolai Popov («Навіщо?»
Микола Попов) та «Der Krig» (2022) Andre Letria (Illustrationen),
Jose Jorge Letria (Text) («Війна» Андре Летріа (ілюстрації), Жозе
Жорге Летріа (текст). Методологію дослідження було
сформульовано у працях українських дослідниць О. Бровко та
Р. Гром’як (теорія та історія літературознавчої
компаративістики, рецептивна естетика, інтертекстуальність,
герменевтика); З. Шавіт (ефективність використання дитячої
літератури для викладання науки дітям, методи вибору дитячих
книг, що підходять для викладання конкретних наукових тем);
Р. Якобсон (концепція шести функцій мови). Мистецтво завжди
відігравало важливу роль у житті суспільства. Сьогодні, в
умовах складних викликів, воно стає ще більш важливим.
Мистецтво допомагає нам осмислити сьогодення, знайти
відповіді на складні питання, зберегти віру в майбутнє.
Незалежно від сфер життєдіяльності, особистість має
орієнтуватися на вимоги сучасного світу. Митці, які через
художній образ мають вплив на широке коло споживачів та
формування їхніх естетичних та загальнолюдських цінностей,
повинні враховувати як можливості читача-дитини, так і освітні
ідеали соціуму в конкретно-історичних умовах.

ЕМПАТІЯ, ЯК ПЕРЕДУМОВА ПОБУДОВИ ЗДОРОВИХ СТОСУНКІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Ольга Ковальова — 2024-09-02

У статті розглянуто важливу тему емпатії як ключового
фактора для підтримки здорових стосунків у контексті
освітнього процесу. Наголошено на провідних теоріях та
підходах щодо емпатії, які застосовуються у педагогічній
практиці. Автори аналізують різні аспекти емпатії та
характеризують різні її рівні. У статті звернено увагу на
важливість емпатії у формуванні позитивних стосунків
між вчителями та учнями. На основі проведеного аналізу
праць учених, стверджується, що формування
емпатійної культури майбутнього вчителя напряму
пов’язано з розвитком його компетентності. У статті
наголошено на залежність якості освіти від емпатійної
культури вчителів.