Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv <p><strong>Про журнал</strong></p> <p>Збірник присвячений актуальним проблемам гуманітаризації і гуманізації освіти. Автори розглядають освітні феномени та явища у філософсько-антропологічному вимірі, порушують проблеми творчого розвитку суб’єктів навчання і виховання, висвітлюють концептуальні позиції та експериментальні методики щодо вдосконалення сучасної педагогічної освіти.</p> <p>Випуск призначений для науковців, викладачів, аспірантів і студентів.</p> <p>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ №&nbsp;22131-12031 ПР від 16.05.2016 р.</p> <p>Збірник наукових праць включено до Переліку наукових фахових видань України з педагогічних наук (наказ Міністерства освіти і науки України №1222 від 07.10.2016 р.)</p> Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницього / Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University uk-UA Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2219-5203 Основні чинники освітньої роботи з формування моральної стійкості майбутніх офіцерів http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3078 <p>У статті акцентовано на чинниках освітньої роботи з майбутніми офіцерами Військово-Морських Сил, які мають бути враховані під час їхнього стажування (практики) на кораблях. На основі аналізу філософських, філософсько-правових, педагогічних і психологічних праць розкрито питання моральної стійкості військовослужбовців. З’ясовано, що особливого значення в процесі вивчення цього питання набувають військова педагогіка та психологія, що вказує на міждисциплінарність порушеної проблеми. Показано, що для майбутніх офіцерів це питання носить специфічний характер, оскільки під час практики вони вже опиняються в екстремальних ситуаціях. Наведено приклади моральних дилем, із якими можуть стикатися військовослужбовці під час виконання бойових операцій та миротворчих місій. Підкреслено, що під час практичної підготовки курсантів необхідно розкривати лідерські якості, вимоги до лідерів, збільшувати обсяг знань у сфері морально-психологічної підготовки, формувати впевненість тощо. Доведено, що така робота необхідна для здійснення майбутньої професійної діяльності, для виконання завдань у динамічному й складному середовищі, що погіршується внаслідок ускладнення гідрометеорологічних умов. Наголошено також на важливості впровадження в освітній процес вищих військових закладів освіти моральних принципів, адже якщо курсанти не розвиватимуть моральну стійкість, неможливим стане забезпечення надійної обороноздатності держави. У статті підкреслено, що морально виснажена людина не здатна швидко реагувати на різноманітні ситуації, які виникають в екстремальних умовах. Зважаючи на це, необхідними стають розроблення та експериментальна перевірка спеціальної педагогічної системи розвитку моральної стійкості майбутніх офіцерів, які керуватимуть воєнними операціями й нестимуть військову службу в складних морських умовах. Акцентовано також на тому, що в морі доволі часто трапляються аварійні ситуації, зумовлені людським фактором, а це може спричинити небезпеку як для окремої особистості, так і для всього екіпажу.</p> Артем Соколов Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 173 177 Сенсорно-інтегративний підхід до розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку в умовах інклюзивного навчання http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3077 <p>У статті розглянуто особливості розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку в умовах інклюзивного навчання. Висвітлено результати попередніх наукових досліджень, що містять обґрунтування сенсорної інтеграції для розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено вплив сенсорної інтеграції на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку через створення єдиного системного підходу, який охоплює збагачене педагогічне середовище в умовах інклюзивного навчання.</p> Тетяна Нижник Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 167 172 Формування цінності моральної автономії підлітків як науково-педагогічна проблема http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3076 <p>У статті запропоновано огляд наукової літератури з рпоблеми розуміння цінності моральної автономії підлітків. Акцентовано як на позитивних (саморозвиток, самореалізація, самоефективність тощо), так і негативних (за К. Лангфредом, – «когнітивне відволікання», «втрачене навчання / помилкове судження») наслідках автономії особистості, оскільки двосторонній підхід до розгляду явищ та феноменів допомагає сформувати цілісне уявлення про них. Розглянуто різні дослідження (філософські, правові, психологічні, педагогічні), у яких мораль і автономія об’єднуються в окремий конструкт, що дає змогу зрозуміти його основні складники, розібратися в зв’язках між окремими поняттями, виокремити його рівні (інтраперсональний, інтерперсональний), представити психологічні механізми розвитку автономності (за М. Яцюк, – інтерналізація, екстерналізація, рефлексія «Я», автономізація). Доведено, що моральна автономія реалізується через вільний вибір морального рішення під час досягнення власних цілей. Висвітлено проблеми підлітків, які перешкоджають ухваленню й реалізації ними моральних рішень. Наголошено, що ступінь реалізації морального рішення залежить від трьох чинників – стану здоров’я, умов навчання та проживання, індивідуальних можливостей. Підкреслено важливість проблеми формування цінності моральної автономії підлітків у цьому віковому періоді, коли з’являється основа для її інтенсивного розвитку – потреба бути автономним. Звернено також увагу на поняття, пов’язані з моральною шкодою, яку завдають людям під час порушення їхніх життєвих планів унаслідок морального тиску, загроз та застосування сили. Сформульовано висновок, що формування цінності моральної автономії підлітків передбачає спеціальне навчання, засноване на процесах розвитку морального мислення. Наведено робоче визначення поняття «моральна автономія», що становить нематеріальну духовну цінність, яка впливає як на життя окремої людини, так і всього суспільства.</p> Світлана Мазур Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 161 166 Розвиток соціальних чеснот молодших підлітків у закладах загальної середньої освіти як сучасна педагогічна проблема http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3075 <p>У статті розглянуто проблему розвитку соціальних чеснот молодших підлітків у закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано наукові праці, присвячені особливостям розвитку соціальних чеснот у молодших підлітків. Висвітлено стан розробленості питання розвитку соціальних чеснот в учнів молодшого підліткового віку в наукових джерелах. Окреслено шляхи досягнення мети розвитку соціальних чеснот в умовах закладів загальної середньої освіти в разі виконання сукупності взаємопов’язаних завдань, що мають освітній, виховний та ціннісний складники. Показано, що розвиток соціальних чеснот є одним із пріоритетних напрямів у загальній системі виховання й передбачає розвиток громадянської свідомості в учнів молодшого підліткового віку. З’ясовано, що в науково- педагогічній літературі соціальні чесноти трактують як життєве заломлення високих етичних принципів. Доведено, що деякі соціальні чесноти (чесність, відповідальність, здатність до співпраці, почуття обов’язку перед оточенням) є принципово важливими для зародження індивідуальних чеснот. У конетксті теми дослідження окреслено виконання таких завдань, як теоретичне обґрунтування проблеми розвитку соціальних чеснот та уточнення змісту поняття «соціальні чесноти молодших підлітків»; розкриття виховного потенціалу закладів загальної середньої освіти щодо розвитку у молодших підлітків соціальних чеснот; визначення критеріїв, показників та рівнів розвитку соціальних чеснот молодших підлітків у закладах загальної середньої освіти; розроблення та експериментальна перевірка педагогічної технології розвитку соціальних чеснот молодших підлітків у закладах загальної середньої освіти. У межах роботи констатовано, що актуалізація завдань розвитку соціальних чеснот молодших підлітків зумовлена сучасними соціокультурними обставинами, у яких цей розвиток стає можливим.</p> Ірина Буряк Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 155 160 Вивчення стану сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі професійної підготовки http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3074 <p>Статтю присвячено актуальній проблемі – вивченню стану сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі їхньої професійної підготовки. Доведено необхідність медіанавчання майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки. Наведено результати констатувального етапу експерименту, до якого було залучено 42 викладачі й 384 студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, з яких було сформовано контрольну (186 осіб) та експериментальну (198 осіб) групи. На основі узагальнення наукових джерел розроблено критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі їхньої професійної підготовки. Так, показниками когнітивного критерію визначено: уявлення, що забезпечують усвідомлення себе самодостатньою, відповідальною особистістю, активним суб’єктом медіаосвіти; знання можливостей, етики, етикету і принципів взаємодії в медіапросторі; медіа компетентність. До показників емоційно-ціннісного критерію належать: інтерес до медіаінформації; налаштованість на дотримання медіакультури щодо інших членів суспільства знань, бажання здійснювати педагогічну діяльність із використанням медіазасобів. Показниками поведінкового критерію є: уміння працювати з медіаінформацією, навички аналізу та критичного мислення, здатність контролювати та блокувати негативні медіавпливи, досвід використання медіатехнологій, уміння спілкуватися та відповідати за свої дії і вчинки в медіапросторі, здатність до самовдосконалення. Для виконання завдань констатувального експерименту використовувався комплекс діагностувальних методів (анкетування, опитування, інтерв’ювання, дискусія, незакінчене речення, проблемні ситуації, творчі завдання, незалежні характеристики, ранжування, експертна оцінка, педагогічне спостереження, ділова гра, вивчення документів освітньої діяльності ЗВО), що сприяли об’єктивному й неупередженому вивченню проблеми. У ропцесі дослідження було виявлено рівні сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі професійної підготовки – високий, середній, низький.</p> Оксана Богомаз Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 149 154 Організаційно-педагогічні засади формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах фахової передвищої освіти http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3073 <p>Основними засадами розв’язання проблеми якості освіти в закладах фахової передвищої освіти, як багатоаспектної, комплексної соціальної та педагогічної проблеми, є проєктування та впровадження внутрішньої системи якості освітнього процесу. Призначення такої системи – об’єднати організаційні, методичні, наукові, кадрові, управлінські та інші зусилля й ресурси; залучити всі структури навчального закладу до управління якістю на основі наукових принципів і закономірностей, з урахуванням різноманітних чинників і умов для досягнення високого рівня якості освіти та її результатів, що відповідає державним освітнім стандартам. Колективи закладів фахової передвищої освіти мають право самостійно дбати про збереження конкурентоспроможності; моніторити й прогнозувати ситуацію на освітньому ринку, на ринку праці; відстежувати появу нових наукових досягнень, працювати над створенням продукту інтелектуальної праці педагогів, над втіленням науково-дослідних ідей; планувати й систематизувати навчальну діяльність. З огляду на це, у статті акцентовано на необхідності актуалізації соціального замовлення на підготовку висококваліфікованого широкопрофільного спеціаліста в суміжних галузях діяльності, який володіє професійними, загальнокультурними, соціально- трудовими, інформаційними компетентностями й огтовий до професійного зростання. Схарактеризовано також внутрішній контроль у закладі фахової передвищої освіти як основний компонент внутрішньої системи забезпечення якості освіти й цілісну систему управління якістю освіти; розкрито функції та особливості організації внутрішнього контролю в закладах фахової передвищої освіти, обґрунтовано її роль у системі забезпечення якості освіти.</p> Дмитро Березюк Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 142 148 Теоретичні підходи до вивчення проблеми соціокультурного розвитку дітей дошкільного віку http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3072 <p>У статті висвітлено теоретичні підходи до вивчення проблеми соціокультурного розвитку дітей дошкільного віку. Визначено основні критерії та механізми соціокультурного розвитку дошкільнят, схарактеризовано його показники. Акцентовано на дослідженні педагогічних умов ефективного соціокультурного розвитку дошкільників, показано роль сім’ї та сімейних традицій як найважливішого соціального інституту розвитку особистості. З’ясовано, що провідна роль у виховному процесі належить дорослому (педагогу, батькам) як вузловому фактору соціокультурного розвитку дітей. Проаналізовано проблеми соціокультурних цінностей та актуалізовано соціальний і особистісний розвиток дошкільнят у сучасних умовах, з огляду на специфіку соціального середовища дитини, де часто спостерігається дефіцит вихованості, доброти, толерантності, мовленнєвої культури у взаєминах між людьми.</p> Олена Артюхова Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 137 141 Ключові питання освітнього менеджменту багатопрофільних закладів позашкільної освіти в умовах автономії http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3069 <p>У статті розкрито питання освітнього менеджменту багатопрофільних закладів позашкільної освіти, схарактеризовано особливості розвитку цього процесу в умовах автономії. Підкреслено, що сьогодні моделі управління багатопрофільними закладами позашкільної освіти не забезпечують їх ефективного функціонування й озрвитку, а тому набуває важливого значення побудова нової моделі самоврядування. На підставі аналізу основних документів, що визначають стратегію розвитку освітнього менеджменту в закладах позашкільної освіти України (Закони України «Про позашкільну освіту» (2000), «Про освіту» (2017), «Про основні засади молодіжної політики» (2021); Указ Президента України «Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року» (2021); Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2021- 2025 роки та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (2021); Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні; Стратегія розвитку позашкільної освіти (2018) тощо), доведено необхідність проведення процедур моніторингу якості освітніх послуг у системі позашкільної освіти. У контексті Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в 2021 р. та досвіду практичної роботи розкрито основні передумови для переходу до моделі управління, що розвивається в арадипгмі лідерства. Проаналізовано досвід позашкільної освіти в провідних демократичних країнах. Порушено питання оцінювання організаційного керівництва, впливу педагогів на культуру інших соціальних організацій і визначено інструменти освітнього менеджменту, що надалі могли б покращити науковий супровід освітніх реформ. Акцентовано на співробітництві (як на всеукраїнському, так і на міжнародному рівнях) з різними закладами у сфері розроблення й надання нових освітніх послуг здобувачам позашкільної освіти. Показано, що така робота може проводитися як на індивідуальному, так і на інституціональному рівнях. Доведено необхідність розроблення спільної стратегії розвитку освітнього менеджменту в багатопрофільних закладах позашкільної освіти, яка має бутиузгоджена з Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки.</p> Ірина Мосякова Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 115 120 Принципи формування розповідного мовлення у дітей дошкільного віку http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3068 <p>У статті розглянуто чинні правила (ідеї) формування розповідного мовлення у дітей дошкільного віку, а також розроблено нові принципи з урахуванням міждисциплінарних знань. Виокремлено та схарактеризовано такі психолінгвопедагогічні й ілнгвопсихопедагогічні принципи: єдності психіки та діяльності; розвитку в діяльності; єдності свідомості, діяльності та спілкування; розвивального навчання; інтеріоризації та екстеріоризації як механізмів розвитку розповідного мовлення; урахування зони найближчого розвитку дітей; суб’єктності; виховувального навчання засобами рідної мови й рідного мовлення; послідовності й доступності; систематичної роботи над мовою і мовленнєвими фразами розповідного характеру; принцип наочності; урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей; міцності засвоєння мовленнєвих умінь і навичок; рефлексії; творчої активності; успішності; орієнтації на особистість дитини під час добору психолінгвістичного матеріалу в процесі формування розповідного мовлення; комплексного розвитку всіх психічних процесів, станів; когнітивний принцип; соціокультурний принцип; принцип формування внутрішніх мотивів побудови розповіді; принцип функціональності; опертя на алгоритми акту соціально орієнтованого мовленнєвого спілкування; принцип розвитку у дітей уявлень про логіко-структурну схему розповіді; принцип динамічності розповіді; забезпечення зв’язності розповідного висловлювання; одночасного розвитку лексичних та граматичних операцій побудови розповіді; сприймання та інтерпретації зображеного на картинках; забезпечення просодичної виразності мовлення. Усі зазначені принципи ґрунтуються на закономірностях опанування дітьми дошкільного віку мовлення та мови.</p> Юлія Кролівець Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 110 114 Тема дослідження як результат розвитку успішного розв’язання психолого-педагогічної проблеми http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3067 <p>У статті здійснено аналіз теоретико-методологічних засад організації проведення дослідно- експериментальної роботи в закладах загальної середньої освіти. Розкриті механізм і порядок виконання інноваційної освітньої діяльності, проведення експерименту всеукраїнського та регіонального рівнів у закладах загальної середньої освіти, а також вибору теми дослідження як передбачуваного результату успішного розв’язання психолого-педагогічної проблеми. Показано, що забезпечення інноваційної діяльності вимагає глибокого вивчення теоретичних питань, удосконалення освітніх практик у закладах освіти, а використання інтерактивних технологій сприяє співпраці, порозумінню між учителем і учнем, дає змогу реалізувати особистісно орієнтоване навчання та виховання. Схарактеризовано дослідження освітніх проблем, виокремлено його фундаментальні, прикладні, теоретичні та емпіричні принципи. На основі перелічених принципів розроблено вимоги, яких необхідно дотримуватися в психолого-педагогічних дослідженнях.</p> Світлана Кириленко Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 101 109 Методи і прийоми оцінювання художнього тексту: пошук ціннісних констант http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3066 <p>У статті наведено критерії оцінювання художньої цінності в літературному творі та окреслено методи і прийоми оцінювання художнього тексту. Показано, що наразі суспільство входить в орбіту неоліберальних цінностей і життєвих пріоритетів, відбувається крах цінностей, нав’язаних комуністичною ідеологією, і повернення до духовно- релігійних основ. Зазначено, що визначення методів і прийомів оцінювання художнього тексту навчить майбутніх фахівців чітко розрізняти цінності та антицінності в художній літературі.</p> Сергій Гуров Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 96 100 Здоров’язбережувальні технології в освітньому просторі http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3070 <p>У статті розкрито умови оптимізації оздоровчої роботи в навчальних закладах і извначено основні здоров’язбережувальні освітні технології, змістом яких є засоби фізичної культури як найбільш доступні й оптимальні чинники формування та збереження здоров’я дітей і молоді. Обґрунтовано систему заходів, що охоплює взаємозв’язок і взаємодію всіх факторів освітнього середовища, спрямованих на збереження здоров’я дитини на всіх етапах її навчання та розвитку. Показано, що принципи збереження здоров’я, поширені в сучасному освітньому просторі, беруть свій початок із педагогічної спадщини видатних мислителів, учених, педагогів різних країн та історичних епох. З’ясовано, що основні положення нової парадигми освіти ґрунтуються на впровадженні здоровʼязбережувальних технологій у практику освітніх закладів, що допомагає розв’язати проблеми модернізації сучасного освітнього процесу з урахуванням особистісно- діяльнісного аспекту. Акцентовано на тому, що обізнаність із здоровʼязбережувальними технологіями, володіння ними та їх застосування – найважливіші складники професійної компетентності сучасного фахівця з фізичної культури та реабілітації. Робота в тісному взаємозв’язку з емдичними працівниками, практичними психологами, соціальними працівниками – усіма, хто зацікавлений у збереженні та відновленні здоров’я населення, дає змогу створити здоров’язбережувальне середовище, центром якого є здоров’язбережувальна діяльність майбутнього фахівця з фізичної культури та фізичної реабілітації. Схарактеризовано класифікації здоровʼязбережувальних освітніх технологій, в основі визначення яких – ключові цілі й завдання, а також провідні засоби здоров’язбереження, що застосовуються в педагогічному процесі закладу вищої освіти. Доведено, що використання біоенергетичних властивостей природи формує у студентів позитивну мотивацію до здорового способу життя.</p> Тетяна Шаповалова Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 121 127 Інноваційний кластер для університету: до питання вивчення електронних форм торгівлі на біржі http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3071 <p>Найважливішим активним способом навчання студентів в університеті є інноваційні технології. Такий прийом, як кластер, допомагає майбутнім фахівцям закріпити та розширити межі теоретичного матеріалу й набути професійних навичок. У тастті розкрито сутність електронних торгових систем, їх структуру, класифікацію, а також функції та значення в економіці. Автори спонукають здобувачів вищої освіти до аналізу сучасного розвитку інноваційних технологій на фондовому ринку та можливості використання електронних торгових систем і разом намагаються знайти відповіді на запитання: «Як електронні торги вплинули на роботу традиційних дилерів фондового ринку на NYSE та NASDAQ?», «Чим мережі електронних комунікацій відрізняються від традиційних ринків?». З’ясовано, як здобуття студентами певних знань і набуття навичок може вплинути на процес навчання у ЗВО. На підставі огляду організації освітнього процесу в провідних університетах Європи показано, що використання різних напрямів програми сприяє кращому засвоєнню теоретичних знань, які підкріплюються можливостями міжнародних стажувань в університетах-партнерах. Наголошено й на важливості виробничої практики, що проходить у фірмах (компаніях), де здобувачі мають можливість розробляти власні проєкти та проводити дослідження, використовуючи для аналізу реальні дані стейкхолдера (кращі проєкти роботодавець реалізує у власній практиці). Висвітлено й підтримано погляди зарубіжних дослідників на необхідність створення багатьох можливостей для індивідуальних студентських досліджень (стипендії, гранти, пільгові кредити тощо). Запропоновано розглядати здобуті майбутніми фахівцями теоретичні знання як інноваційний педагогічний інструмент, завдяки якому можна створити середовище для активного навчання й перетворити знання на практичні навички.</p> Юрій Шевченко, Валерій Артюхов Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-13 2022-11-13 2 27 128 136 Упровадження STEM-освіти в початковій школі в умовах науково- педагогічного проєкту «Інтелект України». http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3065 <p>У статті проаналізовано світові та вітчизняні тенденції розвитку STEM- освіти. Встановлено, що загальноцивілізаційною тенденцією ХХІ століття, яка визначає розвиток людства, є NBIC-конвергенція (конвергенція нано-, біо-, інформаційних і когнітивних технологій), що становить ядро 6-го технологічного укладу. З’ясовано, що NBIC-конвергенція розглядається світовою політичною та науковою елітою як нова домінанта науково-технічного прогресу. Вказано заходи, які здійснюються в країнах із потужною економікою і спрямовані на становлення й розвиток 6-го технологічного укладу. Обґрунтовано тезу про те, що освіта покликана задовольняти замовлення економіки й виробництва на підготовку принципово нових, універсальних STEM-освічених кваліфікованих фахівців, що зумовило модернізацію освітніх систем провідних країн світу на засадах STEM-освіти. Висвітлено питання реалізації STEM- освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти в Україні. Визначено теоретико-методологічні засади STEM- освіти в початковій школі в умовах науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»: постнекласична парадигма освіти, що передбачає органічне поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, – як методологічна база; засвоєння учнями основ інноваційності, математичної, інформаційно-комунікаційної, екологічної компетентностей, а також набуття ними компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій – як концептуальна мета; фундаменталізація освіти, неперервність, інтегроване навчання за темами на засадах міждисциплінарного та проєктного підходів, навчання на основі власних відкриттів та його практична спрямованість, поглиблене вивчення англійської мови – як характерні властивості. Висвітлено результати експериментальної реалізації STEM- освіти в початковій школі в умовах науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», спрямованої на формування взаємопов’язаних <em>STEM- </em>компетентностей школярів (математичної, дослідницької і винахідницької, технологічної, інформатичної компетентності) як єдності наскрізних концептуальної, стратегічної, когнітивної, операційної, аксіологічної компетентностей. Наведено освітні програми математичної і природничоїосвітніх галузей, що становлять змістовий блок експериментальної роботи; освітні технології, що дають змогу реалізувати предметний зміст STEM- освіти в початковій школі в умовах освітнього середовища науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (технологія міждисциплінарної інтеграції, технологія збагачення освітнього процесу, технологія цілковитого засвоєння навчальних одиниць, інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, технологія раціонального читання).</p> Гавриш Ирина, Ушмарова Виктория Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-12 2022-11-12 2 27 87 95 Детоцентрированный подход к обунчиею школьников иностранному языку http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3064 <p>У статті розкрито особливості дитиноцентрованого підходу до навчання школярів на уроках іноземної мови. Показано, що в сучасному українському суспільстві наявне протиріччя між зростанням рівня вимог до сучасної людини, умовами життя в суспільстві та рівнем соціально- психологічної та практичної підготовленості випускника школи, що є нижчим за ці вимоги. Таке протиріччя виявляється як у межах усієї системи шкільної освіти, так і під час викладання кожного навчального предмета. Оскільки предмет «іноземна мова» є обов’язковим у системі української шкільної освіти, то зазначене протиріччя стосується і його. Підкреслено, що орієнтація всієї системи шкільної освіти на створення умов для формування вільної, розвиненої та культурної особистості, здатної жити в постійно мінливому світі та змінювати його, потребує нових цілей, змісту та методів навчання, а також загальних підходів до викладання кожного навчального предмета, зокрема й іноземних мов.</p> Баранцова Ірина Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-11-12 2022-11-12 2 27 82 86