Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv <p><strong>Про журнал</strong></p> <p>Збірник присвячений актуальним проблемам гуманітаризації і гуманізації освіти. Автори розглядають освітні феномени та явища у філософсько-антропологічному вимірі, порушують проблеми творчого розвитку суб’єктів навчання і виховання, висвітлюють концептуальні позиції та експериментальні методики щодо вдосконалення сучасної педагогічної освіти.</p> <p>Випуск призначений для науковців, викладачів, аспірантів і студентів.</p> <p>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ №&nbsp;22131-12031 ПР від 16.05.2016 р.</p> <p>Збірник наукових праць включено до Переліку наукових фахових видань України з педагогічних наук (наказ Міністерства освіти і науки України №1222 від 07.10.2016 р.)</p> Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницього / Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University uk-UA Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2219-5203 Тема дослідження як результат розвитку успішного розв’язання психолого-педагогічної проблеми http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3023 <p>У статті здійснено аналіз теоретико-методологічних засад організації проведення дослідно- експериментальної роботи в закладах загальної середньої освіти. Розкриті механізм і порядок виконання інноваційної освітньої діяльності, проведення експерименту всеукраїнського та регіонального рівнів у закладах загальної середньої освіти, а також вибору теми дослідження як передбачуваного результату успішного розв’язання психолого-педагогічної проблеми. Показано, що забезпечення інноваційної діяльності вимагає глибокого вивчення теоретичних питань, удосконалення освітніх практик у закладах освіти, а використання інтерактивних технологій сприяє співпраці, порозумінню між учителем і учнем, дає змогу реалізувати особистісно орієнтоване навчання та виховання. Схарактеризовано дослідження освітніх проблем, виокремлено його фундаментальні, прикладні, теоретичні та емпіричні принципи. На основі перелічених принципів розроблено вимоги, яких необхідно дотримуватися в психолого-педагогічних дослідженнях.</p> Кириленко Світлана Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-01-19 2022-01-19 2 27 73 81 Теоретичні підходи до проблеми набуття особистістю соціального досвіду http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/3022 <p>У статті висвітлено погляди вчених на сутність соціального досвіду індивіда, особливості його набуття та механізми засвоєння. Розглянуто теоретичні підходи (філософський, соціологічний, психологічний та педагогічний) до проблеми набуття особистістю соціального досвіду. З’ясовано, що у філософському підході (у межах якого виділяють антропологічний, прагматичний і аксіологічний) на перше місце висувається засвоєння людиною соціального досвіду через усвідомлення себе частиною організованого цілого. Доведено, що соціологічний підхід базується на поєднанні індивідуального досвіду з досвідом інших людей, унаслідок чого формується колективна поведінка. Показано, що в контексті психологічного підходу, набуття соціального досвіду сприяє розвитку особистості людини, впливає на її спрямованість у соціальному просторі, вибір внутрішньої позиції. Виявлено, що в межах педагогічного підходу спостерігається єдність процесів набуття соціального досвіду та виховання; соціальний досвід набувається під впливом взаємодії з соціумом та визначає зміст установок і знань людини, рівень розвитку її вмінь і навичок.&nbsp;&nbsp;</p> Атрошенко Тетяна Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2022-01-19 2022-01-19 2 27 9 14 Підготовка майбутніх учителів початкової школи до виховання толерантності в молодших школярів http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2984 <p>Проблема толерантності для українського суспільства пов’язана насамперед із необхідністю подолання внутрішньої роз’єднаності, зокрема й оплітичної, соціальної, релігійної, оскільки нетерпимість – одна з глобальних проблем сучасного світу. Саме тому до явища толерантності, що розглядається як один із можливих шляхів подолання соціальної напруженості, виникає значний інтерес. Серед пріоритетних напрямів реформування навчально- виховного процесу – реалізація принципів загальнолюдської моралі, формування усвідомлення взаємозв’язку свободи, прав людини та її громадянської відповідальності, уміння міжособистісного спілкування та підготовка молодого покоління до життя в муовах полікультурного простору. Виховання толерантності дає можливість пізнання культури різних народів, створюючи в такий спосіб передумови для взаєморозуміння і поваги, позиції с півпраці, що є запорукою соціальної міжнаціональної стабільності. Основу сучасного освітнього простору має становити педагогіка толерантності, яка передбачає зміну системи людських відносин, побудову їх на взаємній повазі. У статті з’ясовано, що толерантність визначається сформованими в особистості настановами, звичками, світоглядом; підлягає цілеспрямованому вихованню й самовихованню. Готовність майбутнього вчителя до формування толерантності учнів молодшого шкільного віку трактується як інтегративна особистісно-професійна якість, що акумулює знання про сутність і змістовні аспекти толерантності, емоції, цінності, потреби, мотиви діяльності, спрямовані на досягнення взаєморозуміння, на накопичення досвіду застосування знань і вмінь у поведінці, співпраці, здатності до діалогу з іншими. Дослідження виховання толерантності в молодших школярів показало, що суттєву роль у цьому процесі грають чинники, які безпосередньо впливають на цей процес: психологічні особливості молодших школярів, специфіка організації навчально-виховного процесу в початковій школі.</p> Тетяна Потапчук Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 162 167 Технології формування міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти на заняттях з англійської мови http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2985 <p>У статті висвітлено технології формування міжкультурної комунікативної компетентності, які створюють основу для професійної самореалізації майбутніх перекладачів і викладачів англійської мови. З-поміж сучасних технологій формування іншомовної міжкультурної комунікативної компетентності найбільш дієвими є подкаст-технологія, кейсова й тренінгова технології. Розглянуто процес формування англомовної міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти гуманітарного профілю та її практичну реалізацію на заняттях. З’ясовано, що формування англомовної міжкультурної компетентності можливе лише за умови взаємодії базових структур, які наповнені культурно- специфічним і загальнокультурним змістом. Показано практичну реалізацію проведення міжкультурних навчальних тренінгів, які є альтернативою традиційним навчальним заняттям. Доведено, що лише комплексність, діяльність, систематика та оорпа на реалістичність сприятимуть формуванню англомовної мовленнєвої компетентності, пізнанню іншомовної культури й абутнтю міжкультурної компетентності.&nbsp;&nbsp;</p> Тетяна Рябуха, Людмила Куликова, Тетяна Тарасенко Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 168 173 Екологічне виховання учнів початкової школи та підготовка вчителів до його здійснення як сучасна педагогічна проблема http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2986 <p>У статті с визначено та схарактеризовано особливості екологічного виховання учнів початкової школи й дпгоі товки вчителів до його здійснення як сучасну педагогічну проблему. Здійснено аналіз наукових праць, присвячених особливостям екологічного виховання учнів початкової школи та підготовки вчителів у цьому контексті. Окреслено шляхи досягнення мети екологічного виховання у разі виконання сукупності взаємопов’язаних завдань, що мають освітній, виховний та ціннісний складники. Екологічне виховання є одним із пріоритетних напрямів у загальній системі виховання і передбачає гармонійний розвиток людини, її громадянської свідомості, тому його не можна розглядати як окрему форму виховання. Хоча, безумовно, актуальність і пецисфічність екологічного виховання спонукають сприймати його як один з найбільш важливих напрямів загального виховного процесу. У науково-педагогічній літературі екологічна освіта та виховання трактуються як психолого- педагогічний процес впливу на людину з метою формування у неї знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної соціальної позиції в галузі охорони довкілля, раціонального природокористування й відтворення природних ресурсів. Сучасна теорія та методика професійного навчання пропонує певну концепцію філософських і психолого- педагогічних основ організації процесу професійного екологічного виховання майбутніх учителів початкових класів, акцентуючи на ролі методик і технологій, за допомогою яких можна реалізувати зміст екологічного виховання, утілюючи в життя найвищі ідеали та еталони екологічно вихованої особистості вчителя. З огляду на викладене вище, можемо констатувати, що актуалізація завдань підготовки майбутніх учителів початкових класів до екологічного виховання молодших школярів зумовлена сучасними соціокультурними обставинами. Саме в них можливим стає формування екологічно вихованої особистості, здатної до самостійного застосування здобутих упродовж навчання екологічних знань і набутих умінь.</p> Юлія Саєнко Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 174 179 Стратегічні функції соціально-педагогічного супроводу іноземного студента: діагностична та комунікативна http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2987 <p>У статті розглянуто сутнісні характеристики діагностичної та комунікативної функцій системи соціально- педагогічного супроводу іноземних студентів. Виявлено, що діагностична функція сприяє виконанню студентом моніторинго- аналітичних дій, що дають змогу розглянути причини культурного шоку в овпноцінному спектрі й однвочас з’ясувати першопричини формування певної проблеми. Підкреслено, що найвищий рівень ефективності діагностичної функції досягається за мову застосування об’єктивного, суб’єктивного та проєктного підходів. Обґрунтовано значущість комунікативної функції як фундаментального елемента міжособистісної взаємодії. Доведено, що під час адаптації необхідно враховувати важливість виникнення комунікативної тріади: «іноземний студент – студент приймаючої країни», «іноземний студент – іноземний студент», «іноземний студент – представник&nbsp; місцевої громади».</p> Ярослав Слуцький Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 180 187 Використання воркшопу в процесі викладання медичної та біологічної фізики студентам медичних закладів вищої освіти http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2988 <p>В умовах сьогодення актуальним є пошук напрямів, курсів та методів оновлення освіти, які відповідатимуть нормам світової спільноти й освітнього розвитку протягом тривалого періоду. Тому на зміну традиційному навчанню приходить інтерактивне, спрямоване на підвищення рівня пізнавальної активності студентів за рахунок покращення взаємодії та комунікації між студентами, студентами та викладачами, малими студентськими групами. У статті здійснено теоретичний аналіз інтерактивного навчання в процесі викладання медичної та біологічної фізики студентам медичного та стоматологічного факультетів Полтавського державного медичного університету, висвітлено досвід застосування методу «Воркшоп» під час підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. Проаналізовано теоретичні засади впровадження новітніх технологій в освітній процес у закладах вищої освіти. Розглянуто й проаналізовано теоретичні основи воркшопу як інноваційного та інтерактивного методу навчання. Визначено основні етапи застосування інтерактивного освітнього методу «Воркшоп». З’ясовано роль і місце медичної та біологічної фізики в системі підготовки студентів- медиків до майбутньої професійної діяльності. Розкрито методику використання на лабораторно- практичних заняттях із медичної та біологічної фізики методу «Воркшоп» як способу залучення студентів до активного та продуктивного процесу навчання. Встановлено, що використання воркшопу в освітньому процесі дає змогу: задовольняти вимоги щодо підвищення рівня компетентностей окремих учасників групи за рахунок активної групової інтеракції кожного з чуасників освітнього процесу; досягати найбільшого ефекту на заняттях, унаслідок максимального внеску кожного члена групи в робочий процес; ефективніше готувати майбутніх лікарів до професійної діяльності.&nbsp;</p> Сергій Стеценко Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 188 193 Сучасні підходи до здоров’язбережувальних освітніх технологій http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2989 <p>У статті обґрунтовано сучасні підходи до здоров’язбережувальних і здоров’яформувальних технологій – розроблення та впровадження комплексних умов виховання й навчання, які дають змогу зберігати здоров’я молодого покоління, формувати більш високий його рівень, навички здорового способу життя; здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я та здійснювати відповідні психолого- педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи для забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної «вартості», поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища. Проаналізовано класифікації чинних здоров’язбережувальних освітніх технологій, що дає змогу виокремити такі типи технологій: здоров’язбережувальні, оздоровчі технології, технології навчання здоров’я, виховання культури здоров’я. Розроблено, апробовано й упроваджено в навчально-виховний процес Маріупольського державного університету біоенергетичну здоров’язбережувальну освітню технологію, яка передбачає використання енергетики природних об’єктів (рослин, тварин, неживих предметів) для оздоровлення, релаксації молодого покоління. Акцентовано на тому, що будь-яка педагогічна технологія, безперечно, має бути здоров’язбережувальною. З’ясовано, що до здоровʼязбережувальних освітніх технологій належать технології, використання яких в воістньому процесі йде на користь особистості. Це прийоми та методи, які не завдають шкоди здоров’ю учнів і педагогів, а створюють їм безпечні умови перебування, навчання та роботи в овсітньому закладі; технології, засновані на вікових особливостях пізнавальної діяльності учнів, оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень і мотивації до навчання; культивування знань про здоров’я; створення емоційно сприятливої атмосфери.&nbsp;&nbsp;</p> Тетяна Шаповалова Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 194 200 Експериментальна перевірка структурно-функціональної моделі формування правової культури майбутніх магістрів медицини http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2991 <p>Стаття присвячена експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов та структурно-функціональної моделі формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Сформованість правової культури майбутніх магістрів медицини досліджено окремо за кожним із визначених у труктусрно- функціональній моделі критеріїв: особистісно-аксіологічним; пізнавально-оперативним; оцінювальним. Здійснено опис методики впровадження структурно- функціональної моделі формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Педагогічний експеримент охоплював чотири етапи науково- педагогічного пошуку: пошуково- теоретичний, констатувальний, формувальний, узагальнювально- підсумковий, які визначалися певними завданнями, відповідними формами і методами організації. Наукові розвідки здійснювалися поступово й паралельно, доповнюючи одна одну. У процесі експериментального дослідження було сформовано контрольну та експериментальну групи. На констатувальному етапі експерименту виконано діагностику вихідних рівнів сформованості правової культури майбутніх магістрів медицини, з’ясовано початковий стан досліджуваної системи, рівень знань і вмінь майбутніх магістрів; схарактеризовано початкові умови, у киях проводився експеримент, початковий стан учасників педагогічного впливу. Запропоновані авторські методи формування правової культури було впроваджено в рпоцес запланованих лекційних, семінарських та практичних занять майбутніх магістрів медицини. На формувальному етапі експерименту проаналізовано узагальнені дані щодо сформованості правової культури майбутніх магістрів медицини. Авторські методи довели свою дієвість та позитивно вплинули на процес формування правової культури майбутніх магістрів медицини. За допомогою математичних методів підтверджено ефективність структурно-функціональної моделі формування правової культури майбутніх магістрів медицини.</p> Наталія Шульга Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 201 205 Розвиток естетичного смаку молодших підлітків на уроках мистецтва: теоретичний і практичний аспекти http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2992 <p>У статті розглянуто особливості розвитку естетичного смаку молодших підлітків на уроках мистецтва. Визначено провідний підхід до ропцесу розвитку естетичних смаків в основній школі – діалогічний. З’ясовано роль діалогу на теми мистецтва між суб’єктами освітнього процесу, окреслено проблеми і позиції, що впливають на тривалість процесу розвитку естетичного смаку в кошлі. Доведено, що залучення учнів до різних видів творчої діяльності може реалізовуватися за допомогою цікавих розповідей, відвертих бесід на тему розвитку естетичного смаку на інтегрованих уроках мистецтва. Наголошено на перехідному періоді молодшого підліткового віку, що має бути враховано в процесі розвитку естетичного смаку. Вказано на необхідність розуміння вчителем того факту, що в основній школі для учнів має бути забезпечено приємне спілкування, яке допоможе прищепити їм почуття прекрасного, розкрити значущість краси, категорії добра і зла, що закладено в різних творах мистецтва. Обґрунтовано чотири типи завдань, які постають перед учителем, і одведено, що для побудови діалогової комунікації на уроках мистецтва важливим є врахування появи нової якості особистості в молодшому підлітковому віці – здатності до абстрактного судження. Автор обстоює думку про те, що молодші підлітки, насамперед, мають навчитися бачити ціннісну основу мистецтва й звертати увагу на доброчинність, що є необхідною для встановлення діалогу<br>в соціальних системах.</p> Олександр Нефьодов Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 206 210 Структурні особливості здатності до проєктної самореалізації майбутнього викладача вищої школи http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2993 <p>У статті висвітлено стан вивчення проблеми здатності до проєктної самореалізації майбутнього викладача вищої школи. Розкрито специфіку формування окресленого поняття в рпоцесі професійної підготовки викладача вищої школи та здійснено його психолого- педагогічний структурний аналіз (здатність, самореалізація, самореалізація викладача, проєкт, проєктна діяльність) у сучасній науковій рефлексії. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну наукову літературу з емтою конкретизації поняття «здатність». Висвітлено стан розробленості питання сутності професійної самореалізації викладача вищої школи в наукових джерелах. Розглянуто поняття «проєкт» як складник поняття «здатність до проєктної самореалізації викладача вищої школи» в площині наявних наукових трактувань. Виокремлено наукові погляди сучасних гуманітаріїв на визначення проєктної діяльності викладача вищої школи як складового елемента поняття «здатність до проєктної самореалізації». Конкретизовано методологічну платформу, що складається з гуманістичного, холістсько- емерджентного, індивідуального, синергетичного, особистісно-діяльнісного, праксеологічного, проєктного та технологічного підходів, які забезпечують ефективність здатності майбутнього викладача вищої школи до проєктної самореалізації.&nbsp;&nbsp;</p> Олексій Сопін Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-24 2021-09-24 2 27 211 217 Формування хореографічної культури творчої особистості засобами класичного танцю http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2975 <p>У статті досліджено змістову наповненість формування хореографічної культури творчої особистості майбутніх хореографів засобами класичного танцю. На підставі вивчення науково- методичної літератури уточнено зміст поняття «хореографічна культура творчої особистості», під яким розуміється процес загальної хореографічної підготовки: розвиток творчих здібностей і ивконавської діяльності особистості жанрами хореографічного мистецтва. Проаналізовано теоретичні праці вітчизняних і азрубіжних науковців і з’ясовано, що навчання класичного танцю майбутніх фахівців є одним із найважливіших та необхідних жанрів у формуванні творчої особистості хореографа. Спираючись на систему загальних функцій мистецтва, визначено функції досліджуваного феномену в їх сукупності (креативна, сугестивна, гедоністична та виконавська). З’ясовано, що для успішного опанування студентами дисципліни «Теорія та методика викладання класичного танцю» слід застосовувати такі науково-методологічні підходи: 1) аксіологічний, який передбачає створення морально-естетичних цінностей і имстецьких традицій хореографічної освіти; 2) культурологічний, що передбачає висвітлення українського хореографічного мистецтва, яке вплинуло на виконавську діяльність видатних хореографів і ісзтм художньо-педагогічної діяльності митців; 3) когнітивний, який впливає на формування хореографічних навичок і вмінь, а також на адекватну самооцінку і поведінку творчої особистості; 4) інноваційний, що передбачає нетрадиційне використання форм, методів і прийомів у навчальному процесі; 5) діяльнісний, який створює спрямованість професійної підготовки майбутнього хореографа на успішну практичну діяльність, а також самоосвіту і творчу самореалізацію. Узагальнюючи викладене вище, можемо твердити, що формування хореографічної культури творчої особистості засобами класичного танцю є своєрідним процесом, який формує у амйбутніх хореографів професійні знання, вміння і навички за допомогою особливих пластичних вправ.</p> Альона Ускова, Лілія Червонська Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-23 2021-09-23 2 27 98 103 Культурологические характеристики идеала учителя в едпагогических исследованиях http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2976 <p>Статтю присвячено питанням культурологічних підходів до навчання. Наголошено, що Україна переживає епоху динамічних радикальних змін, коли функції освіти та школи як соціального інституту суттєво змінюються, що призводить до певної трансформації та зміни традиційних парадигм і, як наслідок, до появи нових. У ьцому контексті проаналізовано культурологічні характеристики вчителя і з’ясовано їх важливість з погляду спрямованості освіти на виховання високоморальної, культурної особистості, здатної зберігати і творчо розвивати науково- історичну спадщину й передавати її майбутнім поколінням. Звернено увагу на традиційні освітні парадигми, у межах яких зміст освіти зазвичай зводиться до змісту навчального матеріалу. Водночас підкреслено, що корисну освітню передачу інформації від одного покоління до іншого здатні забезпечити глобальні системи пошуку інформації, що мають великі інформаційні можливості. Проте без сформованих моральних і культурних цінностей зазначені можливості інформаційного простору можуть завдати шкоди. З олгяду на це, акцентовано на важливості культурологічного підходу в процесі виховання майбутніх учителів України.</p> Баранцова Ирина, Рутковский Максим Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-23 2021-09-23 2 27 104 112 Комунікативний аспект використання невербальних компонентів в англійському дискурсі http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2977 <p>У статті розглянуто закономірності процесу номінації невербальних комунікативних компонентів як переходу від дійсності через її ментальну репрезентацію до відповідних мовних одиниць. Встановлено структурно- семантичні особливості невербальних номінацій – індивідуально-авторських утворень на позначення кінесичних комунікативних компонентів. Підкреслено, що для мовців широко вживані невербальні комунікативні компоненти, які вони використовують під час спілкування, є не лише закріпленими в евпній культурі невербальними репліками зі стереотипним значенням. Мовці зазвичай висловлюють ці невербальні репліки в індивідуальній манері або створюють їх особисто. У цьому контексті проаналізовано англомовний дискурс. З’ясовано, що в англомовному художньому дискурсі на озпначення таких компонентів використовують номінації, серед яких переважають вільні фрази, що позначають невербальні компоненти кінесичного характеру.&nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> Мілько Наталя, Баранцова Ірина, Денисенко Надія Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-23 2021-09-23 2 27 113 120 Формування іноземної граматичної компетентності студентів http://magazine.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/view/2978 <p>У статті розглянуто міжкультурний аспект викладання іноземних мов загалом та формування граматичної компетентності студентів з іноезмної мови зокрема. Висвітлено культурологічні підходи до викладання іноземних мов (соціокультурний, лінгвоетнографічний, лінгвокультурологічний, етнографічний, багатофункціональний та міжкультурний). З’ясовано, що міжкультурний підхід є найбільш доцільним у пресоіц реалізації міжкультурної освіти іноземними мовами, оскільки віддзеркалює сучасні вимоги до їх викладання та дає змогу студентам оволодіти лінгвістичними знаннями й набути комунікативних навичок разом з кполмексом культурних знань. Необхідність поєднання викладання граматики іноземної мови з льктурологічною інформацією підтверджується численними прикладами з англійської та української мов.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> Рябуха Татьяна, Гостищева Наталья, Ирина Баранцова Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2021-09-23 2021-09-23 2 27 121 128