VERSUS

Рефлексивний досвід прагматичних уявлень Д. Дьюї про знання та істину

Андрій Осіпцов — 2019-08-21

Істина і знання вільні від абсолютного тлумачення. Джон Дьюї наполягає на відкиданні грецької концепції абсолютного знання. Він аргументує необхідність замінити її екзистенційним і практичним знанням, стерти аристотелівське розуміння знання. Коли практика пізнання перестала бути діалектичною і стала експериментальною, знання стали зумовлюватись змінами, а перевірка знань стала здатністю викликати певні зміни. Демонстрація, для експериментальних наук, означає певний вид розумно проведеної дії; вона перестає бути споглядальною і стає в істинному розумінні практичною. Тепер це означає, що філософія також повинна змінити свою сутність з набуттям практичного змісту.

Безсуб’єктне пост/не/управління: досвід в’язниць

Інна Книш — 2019-08-24

З’ясовано, що нині Україна переживає перехідний етап розвитку, що характеризується посиленням ролі неконтрольованих людьми тенденцій, які спонукають їх до соціальних перетворень у всіх галузях, зокрема, в управлінській. Зауважено, що одним з них може стати поширення досвіду роботи в’язниць, де управлінська діяльність перетворюється на суто технологічну (програмовану), внаслідок чого виникає нове явище – інформаційний менеджмент із притаманним йому безсуб’єктним пост/не/управлінням. Проаналізовано проекти в’язниць – Паноптикон Мішеля Фуко та Суперпаноптикон Марка Постера – і встановлено, що вони створювалися з метою визначення меж рутинності та монотонності рухів і дій людини, характерних для економіки індустріального суспільства. Підтверджено, що за допомогою інформації, внесеної до бази даних Суперпаноптикону (банківської системи), про що свідчить кредитоспроможність клієнта, він отримує різноманітні переваги. Доведено, що головною функцією Паноптикону є гарантування перебування в просторі, що ретельно охороняється, а першорядним завданням бази даних – щоб жоден зі сторонніх не ввійшов до неї; Паноптикон має на меті прищеплення мешканцям дисципліни як засобу проти незвичності та відмінності від інших, а також права вибору і будь-якого різноманіття.

Роль соціокультурного фактора у формуванні мовної особистості в галузі фізичної культури і спорту

Алла Кравченко — 2019-08-24

Розглядається проблема соціокультурного фактора у формуванні мовної особистості майбутнього фахівця в галузі фізичного виховання і спорту засобами професійного спілкування. Теоретично обґрунтовано сутність та роль професійного спілкування у процесі формування мовних навичкок майбутніх спеціалістів фізкультурно-спортивного профілю як системи знань, умінь та комунікації, що сприяють розвитку їх соціокультурної компетенції, формуванню спортивної культури, світогляду, моралі та поведінки, готують до життя в мультікультурному суспільстві.

Методологічні рецепції дослідження духовності людини у культурно-освітньому просторі

Олена Богданова — 2019-08-24

У дослідженні обґрунтовано методологічні рецепції, які здатні конструктивно і багатоаспектно змінити принципи, методи і процедури наукового пізнання духовності людини та її формування у сучасних умовах. Через розкриття суперечностей у процесі утвердження духовних цінностей життя було актуалізовано цю проблему та запропоновано перспективні підходи дослідження (екзистенційно-феноменологічний, антропологічний, аксіологічний, комунікативно-діалогічний та інші). Доведена необхідність розгляду духовності як квінтесенції буття, всезагальності, екзистенціальності, індивідуальності і унікальності, суб’єктності, саморефлексії. Визначені перспективи подальших досліджень, що пов’язані з вивченням різних виявів духовності та її ролі у житті людини.

Гендерні аспекти жіночої освіти в дискурсах «натуралізму» і «біодетермінізму»

Юлія Макєшина — 2019-08-24

Гендерованість вищої освіти, що тісно пов’язана з ідеями і положеннями біологічного есенціалізму, сьогодні чітко проявляється у професійній ієрархічній структурі. У той самий час стверджується, що вроджені гендерні відмінності автоматично не продукують вірогідної гендерної нерівності, яка спостерігається в сучасному суспільстві: схожі моделі поведінки можуть мати різне значення в різних культурних і соціальних контекстах.

Прикладний поворот філософської герменевтики

Віра Дубініна — 2019-08-24

Стаття представляє критичний аналіз методологічних наслідків ідей феноменології та філософської герменевтики. Розглядаються філософські підстави феноменологічного і герменевтичного підходів як якісних дослідницьких стратегій та показано, як особливості філософських світоглядів втілюються в процедурах аналізу даних і принципах оцінки якості дослідження.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити ключові стратегії застосування методології філософської герменевтики в суспільних науках; визначити теоретичні умови здійснення прикладного повороту філософської герменевтики; виявити ключові поняття та прийоми філософської герменевтики, релевантні до виміру актуальних суспільних явищ; окреслити логіку прикладного застосування елементів філософської герменевтики у контексті соціального досліду.

У межах цієї розвідки було зроблено поєднання історико-філософського екскурсу до еволюції «герменевтичного повороту» філософування з аналітикою можливості інструменталізації елементів філософської герменевтики квалітативною методологією сучасних суспільних наук.

Фізкультурно-спортивна освіта в системі спортивних цінностей

Влада Білогур — 2019-08-24

Стаття присвячена спортивним цінностям, які виконують роль аксіологічного ґрунту вибору потреб, інтересів, переживань, цілей, планів, способів реалізації спортивної діяльності. Спортивні цінності відображають внутрішній стан буття людини у загальнонаціональному аспекті, адже вони є формою існування нації, індивідуального і вселюдського. Соціально-філософський аналіз свідчить, що саме тому спорт як субстанційна основа розвитку особистості надає смисл індивідуальному буттю, що завжди трансформується у певних видах спортивної практики і виступає елементом самого життєвого процесу індивіда.

Наука як соціальне явище пізнання і освоєння дійсності

Валентин Молодиченко — 2019-08-24

Сучасний етап розвитку суспільства характеризуються прогресивним розвитком науки на фоні ускладнення загальних проблем людства, збільшення обсягу наукової інформації, нових форм комунікації. Ще в давніх суспільствах Егіпту, Індії, Китаю з’явились основи філософських та інших знань. Антична наука розглядала людину як складову всієї природи. Перетворення науки у соціальний інститут відбулося в XVII-XVIII ст. і поступово ускладнювалась. Сучасні «виробничі» функції науки реалізуються за такими напрямами: використання для розвитку виробництва, розвитку науки шляхом розвитку фундаментальних досліджень, вивчення феномену людини, а також процесів управління та прогнозування можливих сценаріїв соціального розвитку суспільства. Все це дозволяє говорити про формування багатомірного образу сучасної науки як системи знань і соціального інституту. Як складний соціокультурний феномен наука розглядається як систему знань, форму суспільної свідомості та людської діяльності. Вивчення закономірностей і тенденцій розвитку наукового пізнання, його соціальних функцій і ролі стає важливим аспектом осмислення сучасної соціальної дійсності. Знаходячи спільне в явищах, розкриваючи загальні зв’язки і закономірності філософія виробляє загальні методологічні принципи взаємодії з природознавством.

Становлення людського «Я»: естетичний вимір

Олександр Рубан — 2019-08-24

Робота присвячена аналізу розуміння феномену людини як такої та проблемі розуміння власного «Я» і визначення його сутності. Автор робить висновок, що вирішення проблеми особистісного начала людини, її «Его», знаходиться, передовсім, у сфері естетичного компоненту людського життя, як максимально людського. Оскільки життя людини визначається її потребами, то виокремлення власного «Я» пов’язане, насамперед, з реалізацією естетичної потреби як «людського» способу життєдіяльності, тобто творчості. Саме творчість є «вільним», не обтяженим необхідністю, способом самореалізації власного потенціалу і утвердженням «Я» в якості сенсозмістовної сутності.

Комунікативна компетентність студентів: потенціал і можливості педагогіки у контексті нової філософії освіти

Бахтієр Ідрісов — 2019-08-24

Метою дослідження є визначення спрямованості педагогічних дій у формуванні професійних якостей майбутніх педагогів. Проведено аналіз наукових робіт і визначено взаємозв'язок особистісних якостей і педагогічних дій, які впливають на якість навчання. Запропоновано методика визначення рівня комунікативної компетентності, яка сприяє формуванню системних знань в спілкуванні і визначенні студентами нормативних правил їх застосування.

Ціннісно-смислова сутність свята і його роль у гармонізації культурного буття сучасної людини

Тамара Троїцька — 2019-08-24

У статті досліджена природа свята як символічної форми культури. Визначено, що будучи екзистенціалом людського буття, свято не тільки виражає й акумулює специфічно людські цінності й смисли життя, але в такий спосіб виступає ефективною формою збереження, передачі цінностей минулого, творення сучасної системи ціннісних орієнтацій, що забезпечать неперервність культурного буття людини.

Культурний шок

Надя Лобнер — 2019-08-24

Авторка статті пише про те, як вона пережила культурний шок, коли вона повернулася додому, в Австрію, після того, як провела місяць стажування в Іркутську. У 1995p. вона почала вивчати російську мову в університеті славістики в Зальцбурзі, де їй було запропоновано разом з іншими студентами провести місяць в Сибіру.

Життя в Сибіру стало подорожжю в іншу культуру. Авторку вразили ландшафти в околицях Іркутська, краса і велич озера Байкал, добросерді люди. Вона багато часу проводила з хазяйкою квартири Машею. Вони разом їздили на дачу, готували їжу з урожаю, зібраного на городіі води, принесеної із струмка. Особливо їй подобалося вечори у Маші на кухні. Приходили спонтанно друзі. Усім вистачало місця. Крок за кроком, вона розуміла: щоб зрозуміти ситуацію, треба в ній знаходиться. Поступово невідоме ставало відомим, а чужі люди ставали друзями. Там вона навчилася терпінню та очікуванню, навчилася відмовлятися від надмірного споживання і задовольнятися малим.

Після повернення в Зальцбург, авторка статті відчула себе недобре в цій стерильній чистоті і комфорті, який їй здавався холодним і таким, що викликає стрес. Вже тоді вона зрозуміла, що випробовує культурний шок. До цього вона була готова, але була здивована, чому вона відчула цей культурний шок не в Сибіру, а в Австрії. Культурний шок відчувався все сильніше. У своїй квартирі в Зальцбурзі вона почувала себе самотньо і страждала від того, що втратила простий стиль життя в Сибіру.

Років через десять, коли автор стала вже забувати про свій культурний шок, вона зрозуміла, що в ній ще живе те, що вона відкрила для себе в Сибіру. Вона вирішила, що треба змінити своє відношення до природи і бути до неї ближче. Вона стала багато часу проводити в горах із розуміла, що вона повинна застосувати природний коучинг, передусім для себе самій, щоб сформуватися як особистість.

«Медова» символіка Мелітополя (начерки до метафізики міста)

Анастасія Бортникова — 2019-08-24

Так само, як неповторний зовнішній вигляд кожного місця на землі, унікальна і його духовна сутність, його метафізичний «портрет». Однак, попри значну увагу дослідників до феноменів місця та міста, ці явища буття людини до останнього часу оминалися увагою онтологів, місце найчастіше сприймається як тло, на якому розгортається людська драма, а не як генетична підстава унікального в людині. У зв'язку з цим назріла потреба переоцінки ролі місця в бутті людини й культур, його філософського осмислення як метафізичної підстави, що сприяє породженню культур, збереженню й розвитку унікального в бутті людини.

Пропонована стаття відкриває цикл публікацій на сторінках часопису «Versus» з метою створення метафізичного «портрета» Мелітополя. Предметом дослідження в межах статті стала «генотипічна» для Мелітополя «медова» символіка.

Філософсько-методологічні аспекти морального виховання молодших школярів

Валентин Молодиченко — 2019-08-24

Сучасне суспільство нині переживає глибоку кризу цінностей, тому процеси формування моралі й духовності дітей та молоді потребують перетворення та оновлення. Але це безумовно потребує використання потужного потенціалу філософсько-педагогічної думки різних історичних епох. Виходячи з національної ідеї, замовлення суспільства та головної цільової настанови сучасної школи - виховувати гармонійно розвинену, інтелектуально-творчу, духовну особистість, завданням педагогів є формування у свідомості молодших школярів принципів високої моральності й шляхетності. І чим повніше і глибше втілюватимуться в шкільну і суспільну практику моральні принципи, тим успішніше досягатиметься мета виховання, тим ефективнішим буде виховний процес.

Зміна парадигми розвитку освіти в Україні як вимога часу

Олександр Сагалаков — 2019-08-24

Стаття присвячена філософському аналізу розвитку науки і освіти в Україні, зокрема автором критикується опір в розбудові науково-освітніх процесів на традицію радянської системи розвитку даної сфери людської життєдіяльності. Підкреслюється, що апеляція в модернізації до радянської системи освіти тільки загострює і без того кризову ситуацію в даній галузі.