Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Богдан Шуть — 2026-04-21

У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до професійної діяльності в умовах сучасної системи вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості професійної підготовки здобувачів освіти, здатних ефективно організовувати та здійснювати фізкультурно-спортивну діяльність, навчально-тренувальний процес та популяризацію здорового способу життя. У процесі дослідження використано методи аналізу та узагальнення наукової літератури, систематизації наукових підходів, порівняльного аналізу та педагогічного узагальнення. На основі аналізу наукових праць із проблеми професійної підготовки фахівців фізичної культури і спорту проведений аналіз наукових підходів до визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Обґрунтовано необхідність застосування організаційно-педагогічних умов, з метою якісної й ефективної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до професійної діяльності.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови; майбутні фахівці фізичної культури та спорту; педагогічна майстерність; професійна підготовка.

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ БАР’ЄРИ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПАРТНЕРСЬКІЙ ВЗАЄМОДІЇ: ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНА РАМКА

Володимир Татарін — 2026-04-21

У статті теоретично обґрунтовано емоційно-вольові бар’єри як практико-орієнтовану рамку для аналізу утруднень, що виявляються у навчальній діяльності та партнерській взаємодії. Емоційно-вольові бар’єри розглянуто як систему взаємопов’язаних труднощів, що виникають на перетині негативного емоційного досвіду, актуальних психоемоційних станів, мотиваційних труднощів і недостатньої вольової регуляції. Запропоновано доменний принцип їхньої систематизації та виокремлено п’ять доменів: негативну емоційну пам’ять, негативний емоційний фон, безвольову поведінку, відсутність мотивації до вольової дії та несформованість вольових якостей. У межах практичної значущості роботи створено підґрунтя для подальшого розроблення засобів діагностики, запобігання та подолання емоційно-вольових бар’єрів у кризовому освітньому середовищі.

Ключові слова: кризове навчання; травма-інформоване навчання; соціально-емоційне навчання; освітні барʼєри; партнерство; психоемоційне благополуччя здобувачів освіти; навчальна взаємодія.

ПРОБЛЕМА РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ (1980-2000 рр.)

Андрій Максимчук — 2026-04-21

У статті проаналізовано трансформацію змісту розумового виховання в українській педагогічній думці періоду 1980–2000 рр. Висвітлено перехід від ідеологізованої знаннєво-репродуктивної моделі до гуманістичної парадигми, орієнтованої на розвиток інтелектуального потенціалу та творчого мислення особистості. Розкрито внесок видатних вітчизняних педагогів (В. Сухомлинського, В. Кременя, І. Зязюна, С. Гончаренка, О. Савченко) у теоретичне обґрунтування понять «розумове виховання», «розумовий розвиток» та «інтелектуальний розвиток». Визначено основні тенденції реформування освіти кінця ХХ століття, що заклали підґрунтя для сучасного компетентнісного підходу. Доведено, що розумове виховання у цей період почало розглядатися як стратегічний ресурс розвитку особистості та суспільства.

Ключові слова: розумове виховання; педагогічні ідеї України; освітні концепції кінця ХХ століття.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ

Маріанна Швардак — 2026-04-21

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз підготовки майбутніх вихователів до проєктування цифрової екосистеми партнерської взаємодії з батьками. Визначено сутність цифрової екосистеми як інтегрованого освітнього середовища, що забезпечує підтримку освітньої діяльності в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано структуру готовності студентів за п’ятьма критеріями, що дало змогу виявити недостатній рівень сформованості мотиваційно-ціннісного компонента. Виокремлено технологічний інструментарій, зокрема засоби хмарних платформ і штучного інтелекту, а також обґрунтовано доцільність використання методів активного навчання, зокрема вебквестів і дуальної освіти. Обґрунтовано необхідність переходу до моделі партнерської взаємодії та впровадження концепції «цифрового батьківства» як умови забезпечення безпеки дитини в цифровому середовищі. Застосування цілісного підходу сприяє становленню вихователя як суб’єкта освітніх змін у цифрову епоху.

Ключові слова: підготовки майбутніх вихователів; заклад дошкільної освіти; батьки; партнерська взаємодія; цифрова екосистема; проєктування.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Тамара Скорик — 2026-04-21

У статті проаналізовано зміст та важливість інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до професійної діяльності, як необхідної складової успішної професійної самореалізації; визначено методологічні підходи, педагогічні принципи, педагогічні умови реалізації інструментальновиконавської підготовки у закладах вищої освіти. Запропоновано комплексний підхід до інструментальновиконавської підготовки як цілісної системи, що включає комплекс методологічних підходів, принципів навчання, педагогічних умов та психологічних чинників, які в сукупності забезпечують ефективність професійної підготовки у ЗВО.

Ключові слова: інструментально-виконавська підготовка; майбутній учитель музичного мистецтва; комплексний підхід; принципи навчання; педагогічні умови; саморегуляція; емоційна стійкість.

ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ірина Рижко — 2026-04-21

У статті розглянуто актуальність вивчення питань цивільної безпеки у закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану. Проаналізовано основні виклики, з якими стикається освітня система під час війни, зокрема загрози для життя і здоров’я учасників освітнього процесу, руйнування інфраструктури та необхідність адаптації освітніх програм до сучасних безпекових ризиків. Особливу увагу приділено формуванню у здобувачів освіти базових компетентностей щодо оцінювання небезпек, прийняття рішень у надзвичайних ситуаціях та організації особистої і колективної безпеки. Обґрунтовано необхідність посилення практичної складової навчання, використання симуляційних технологій, інтерактивних методів і міждисциплінарних підходів. Розглянуто можливості адаптації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами. Показано, що удосконалення викладання дисциплін безпекового спрямування сприятиме підвищенню готовності молоді до дій у кризових ситуаціях та формуванню культури безпеки в суспільстві.

Ключові слова: цивільна безпека; захист населення; інклюзивність освітнього процесу; методика викладання; моделювання ситуацій.

РОЗВИТОК SOFT SKILLS МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПІД ЧАС ОПАНУВАННЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ ЛІНГВОДИДАКТИЧНОГО БЛОКУ (ТЕОРЕТИЧНА ГРАМАТИКА, ТЕОРЕТИЧНА ТА ПРАКТИЧНА ФОНЕТИКА)

Аліна Маслова — 2026-04-21

У статті проаналізовано можливості розвитку soft skills у майбутніх учителів англійської мови під час вивчення освітніх компонентів лінгводидактичного блоку, зокрема теоретичної граматики, теоретичної та практичної фонетики. Авторами обґрунтовано доцільність їхнього цілеспрямованого формування у процесі дистанційного навчання, закцентовано увагу на важливості інтеграції розвитку комунікативних, креативних, міжособистісних навичок та критичного мислення у фахову підготовку майбутніх учителів та доведено, що формування soft skills сприяє не лише підвищенню якості фахових знань, але й професійній готовності майбутніх педагогів до викладання в умовах сучасної освіти. У статті підкреслено, що опанування цих теоретичних дисциплін зазвичай асоціюється з високим рівнем аб страктності та академічності, водночас сприяє розвитку soft skills, якщо їхнє викладання здійснюється з урахуванням сучасних освітніх технологій, інтерактивних методик, роботи в групах, проєктної діяльності та рефлексії.

Ключові слова: м’які навички; підготовка вчителів; майбутні вчителі іноземних мов; теоретична граматика; теоретична та практична фонетика.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ПЛАТФОРМИ НЕФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» В УКРАЇНІ ТА НІМЕЧЧИНІ

Катерина Кравченко — 2026-04-21

У статті розглянуто соціальні мережі як інструмент неформальної освіти здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Комп’ютерні технології» в Україні та Німеччині. Проаналізовано можливості соціальних мереж як сучасних платформ для формування фахових компетентностей, розвитку інформаційної культури та підтримки безперервного навчання здобувачів освіти. Здійснено порівняльний аналіз провідних соціальних мереж неформального навчання майбутніх фахівців комп’ютерних технологій в Україні (CodeUA; Програмування Українською; IT Ukraine (@ITUkraineNow); Ukrainian Digital Community; Highload.tech) та Німеччині (Meetup; Telegram; YouTube; German Tech Careers Network; GDG Munich; the native web GmbH). Визначено можливості соціальних мереж для неформальної освіти: взаємодія, залучення, обмін інформацією, публікації, участь, обговорення, зв’язок, нетворкінг, комунікація, співпраця, спільноти.

Ключові слова: неформальне навчання; здобувачі освіти; освітня програма «Комп’ютерні технології»; Україна; Німеччина; соціальні мережі, платформи для навчання; порівняльний аналіз.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІНЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Олена Кочубей — 2026-04-21

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до формування в учнів умінь застосування штучного інтелекту. Уточнено змістові компоненти підготовки (когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-етичний) та орієнтири інтеграції штучного інтелекту у STREAMосвіті. Запропоновано логіку формування учнівських умінь: постановка запиту, застосування штучного інтелекту в дослідницьких завданнях, верифікація результатів, і фіксація внеску. Подано рекомендації щодо проєктування результатів навчання, протоколу перевірки відповідей штучного інтелекту, критеріїв оцінювання та забезпечення доброчесності. Роль учителя визначено як модераторську. Перспективи пов’язано з подальшою апробацією підходів у педагогічній практиці закладів вищої освіти.

Ключові слова: штучний інтелект; підготовка майбутніх учителів; природничі дисципліни; уміння застосування ШІ; цифрова компетентність; AI literacy; академічна доброчесність; STREAM-освіта; освітній процес.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ВИМІРЮВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ, БІОЛОГІЇ, ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Тетяна Дюжикова — 2026-04-21

У статті розглянуто теоретико-методичні засади впровадження сучасних цифрових вимірювальних комплексів в освітній процес. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю модернізації освіти відповідно до вимог НУШ та впровадження STEM-технологій у підготовку майбутніх учителів хімії. Надано наукове обґрунтування та проведено експериментальну перевірку ефективності методики використання цифрових вимірювальних комплексів у процесі формування дослідницьких компетентностей на заняттях із хімії, біології, природознавства та здоров’я людини. Розроблено й апробовано методику реалізації дослідницьких проєктів за допомогою цифрових датчиків: рН-метрії середовищ, термодинаміки хімічних реакцій, динаміки частоти серцевих скорочень (ЧСС) і сатурації кисню при фізичних навантаженнях, а також екологічного моніторингу абіотичних факторів.

Ключові слова: хімічна освіта; цифрові вимірювальні комплекси; дослідницька компетентність; гурток «Спектр»; природнича грамотність; цифрова лабораторія; інструментальний моніторинг; STEM-освіта.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Наталія Гудима — 2026-04-21

У статті здійснено комплексний науково-методичний аналіз трансформації риторичної компетентності як складника мовно-літературної освітньої галузі відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2025). Досліджено нормативно-правове підґрунтя формування риторичних умінь у межах Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано роль риторики як наскрізного інструментарію, що забезпечує реалізацію ключових наскрізних умінь молодших школярів. У статті представлено порівняльну характеристику очікуваних результатів навчання на завершення першого (2 клас) та другого (4 клас) циклів освіти, що демонструє перехід від базової комунікативної адаптації до свідомої аргументації та критичного аналізу інформації. Проаналізовано практичний аспект імплементації Державного стандарту початкової освіти через нову генерацію підручників та зміну методичного профілю вчителя як фасилітатора комунікативного середовища. Запропоновано конкретні типи риторичних вправ для інтеграції в різні освітні галузі початкової освіти.

Ключові слова: Державний стандарт початкової освіти; риторична компетентність; молодші школярі; наскрізні вміння; Нова українська школа; аргументація; комунікативна стратегія.

ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА БАТЬКІВ ЯК УМОВА ВИХОВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Ольга Бутенко — 2026-04-21

У статті науково обґрунтовано концепцію педагогічної підтримки батьків як стратегічної умови виховання гендерної толерантності дошкільників із особливими освітніми потребами. Актуалізовано проблему подолання «подвійної стигматизації» та «гендерної депривації» дітей із порушеннями розвитку, що зумовлено фокусуванням родини на корекції дефекту та інфантилізацією вихованців. Деталізовано авторську методику «педагогізації батьків», що реалізується через три взаємопов’язані етапи: діагностичний (експлікація упереджень через наративні інтерв’ю та проєктивні методики), корекційно-розвивальний (трансформація компетенцій через кейс-тренінги та воркшопи) і рефлексивно-оцінювальний (трансформація батьківських компетенцій через інтерактивні кейс-тренінги з емпатійного моделювання, воркшопи з адаптації ігрового контенту та інтегровані заходи «діти + батьки»). Доведено, що системна стратегічна взаємодія фахівців та родини мінімізує вплив стереотипів, сприяє успішній гендерній самоідентифікації дитини та забезпечує її ефективну соціальну абілітацію в сучасному безбар’єрному просторі.

Ключові слова: гендерна толерантність; педагогізація батьків; діти з особливими освітніми потребами; дошкільна освіта; інклюзивна освіта; виховання гендерної толерантності; партнерство освітнього закладу та родини.

КАР’ЄРНА ЕКОСИСТЕМА УНІВЕРСИТЕТІВ США У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСТУПНОСТІ КАР’ЄРНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Марія Братко — 2026-04-21

У статті обґрунтовано екосистемний підхід до аналізу кар’єрної підтримки у вищій освіті та уточнено зміст поняття «кар’єрна екосистема університету». Охарактеризовано структурні компоненти й механізми забезпечення доступності кар’єрної підтримки здобувачів освіти на матеріалі університетів США. Застосовано аналіз наукових і нормативних джерел, контент-аналіз відкритих матеріалів кар’єрних центрів та аналітичне узагальнення. Виокремлено п’ять компонентів екосистеми (здобувач, кар’єрний сервіс, цифрова інфраструктура, освітнє середовище, роботодавці) і чотири механізми доступності (інформаційний, організаційний, цифровий, соціально-партнерський). Показано системоутворювальну роль персоналізації й окреслено можливості використання досвіду США в українських ЗВО.

Ключові слова: кар’єрна екосистема університету; університети США; кар’єрна підтримка; доступність; персоналізація; кар’єрна готовність; здобувачі освіти.

КЕЙС-МЕТОД ЯК ІНСТРУМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ

Тетяна Борисова — 2026-04-21

Стаття присвячена науковому осмисленню і пошуку шляхів практичного вирішення проблеми удосконалення фахової підготовки майбутніх педагогів-музикантів допрофесійної діяльності засобами кейс-методів. Теоретично обґрунтовано значущість кейс-методів для підвищення якості професійної підготовки музичних педагогів. Визначено низку дисциплін виконавського та методичного спрямування, найбільш оптимальних для впровадження методу кейсів. Окреслено проблемні напрямки професійної діяльності музичного педагога, які можуть слугувати основою для розробки кейсів. Конкретизовано принципові вимоги щодо змісту, структури і особливостей педагогічного супроводу навчальних кейсів, наведено орієнтовні зразки їх застосування у процесі фахової підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

Ключові слова: педагоги-музиканти; фахова підготовка; кейс-метод; принципові вимоги; напрямки застосування; алгоритми розробки; педагогічний супровід; музично-педагогічна діяльність.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ОСНОВ 3D-ДРУКУ В ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Євгеній Абросімов — 2026-04-21

У статті теоретично обґрунтовано й систематизовано педагогічні умови інтеграції основ 3D-друку в підготовку майбутніх учителів середньої школи та конкретизовано способи їх реалізації у змісті й організації освітніх компонентів. Узагальнення сучасних наукових підходів дало змогу виокремити компетентнісно орієнтований, практико-орієнтований, проєктно-мейкерський, інтегративний та організаційно-ресурсний підходи до підготовки педагогів щодо впровадження 3D-друку. На цій основі обґрунтовано взаємопов’язані педагогічні умови: організаційну готовність і сервіс 3D-друку; культуру безпечної роботи; узгодження технологічної, предметної та методичної складових; міжпредметну координацію й партнерства. Для кожної умови окреслено сутність, механізми реалізації та приклади втілення у вибіркових освітніх компонентах. Зроблено висновок, що сукупність визначених педагогічних умов забезпечує цілісне формування інженерно-технологічних компетентностей майбутніх учителів середньої школи.

Ключові слова: 3D-друк; 3D-моделювання; професійна підготовка вчителя; майбутні вчителі середньої школи; цифровізація освіти; STEM-освіта; освітні проєкти; інженерно-технологічні компетентності.