Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ірина Явор — 2025-12-09

У статті проаналізовано сучасні
підходи до діагностики мовленнєвих
порушень у дітей дошкільного віку, з
акцентом на їхню роль у
забезпеченні раннього виявлення
проблем і розробці ефективних
корекційних стратегій. Досліджено
мультидисциплінарний,
нейропсихологічний, психолого
педагогічний, медико-педагогічний
та технологічний підходи, які
інтегрують методи оцінки
мовленнєвих, когнітивних, емоційних
і фізіологічних аспектів розвитку.
Особливу увагу приділено
використанню ігрових методик,
цифрових інструментів, таких як
програми для аналізу голосу, та арт
терапевтичних технік, що
підвищують точність діагностики та
мотивацію дітей. Висвітлено роль
співпраці з батьками та інклюзивного
підходу в забезпеченні соціальної
адаптації дітей із мовленнєвими
порушеннями. Окреслено значення
ранньої діагностики для запобігання
ускладненням у навчанні та
соціалізації, а також перспективи
впровадження інноваційних
технологій, таких як пісочна терапія
та сміхотерапія, у діагностичний
процес. Підкреслено важливість
індивідуалізованих стратегій для
ефективного розвитку мовленнєвих
компетентностей у дошкільників.

ВИКОРИСТАННЯ ТАКСОНОМІЇ Б. БЛУМА ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ УРОКУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В СТАРШИХ КЛАСАХ ЗЗСО

Єлизавета Прощенкова — 2025-12-09

Статтю
присвячено
дослідженню
ефективності застосування таксономії
Б. Блума під час планування уроків
англійської мови у старших класах
ЗЗСО. Розглянуто історію виникнення
таксономії, її когнітивні рівні та значення
для структурування навчальних занять.
У статті проаналізовано сучасні наукові
підходи та представлено зразок уроку
англійської
мови,
відповідно
до
розроблений
таксономії
Встановлено,
що
Блума.
застосування
таксономії
сприяє
чіткому
формулюванню навчальних цілей,
розвитку
критичного
мислення,
комунікативних навичок і самостійності
учнів,
відповідає
української
вимогам Нової
школи і європейських
освітніх стандартів. Зроблено висновок
про
необхідність
подальшого
вдосконалення методичної підготовки
педагогів та розроблення практичних
матеріалів для впровадження таксономії
Блума в українській педагогічній практиці

ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ГРУПІ

Анна Поліщук — 2025-12-09

Стаття присвячена дослідженню важливої
соціально-педагогічної
проблеми
формування толерантного ставлення до дітей
з особливими освітніми потребами (ООП) у
контексті розвитку інклюзивної освіти в Україні.
Актуальність теми зумовлена необхідністю
подолання
стигматизації,
стереотипів
та
соціальних
упереджень,
які
перешкоджають повноцінній інтеграції та
соціалізації дітей з ООП, перетворюючи
інклюзію на формальну інтеграцію. У роботі
здійснено аналіз теоретичних підходів до
розуміння толерантності як активної позиції,
що передбачає прийняття, повагу до гідності
та готовність до конструктивної співпраці.
Визначено
ключові
психолого-педагогічні
механізми виховання толерантності, зокрема
розвиток
емпатії
та
децентрації
у
нормотипових дітей, що є основою для
подолання
страху
перед «інакшістю».
Детально розкрито організаційно-педагогічні
умови створення толерантного освітнього
середовища, які включають забезпечення
професійної
компетентності
педагогів,
формування філософії інклюзії на рівні
закладу
та
простору.

БАТЬКІВСЬКЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Ірина Негрій — 2025-12-09

У статті розглянуто батьківське виховання як один з чинників
формування української національної ідентичності у дітей
старшого дошкільного віку. Особливу увагу автором приділено
особливостям родинного впливу в середовищі української
діаспори за кордоном. У дослідженні схарактеризовано сім’ю
як ключове середовище передачі культурних цінностей,
традицій, мови та історичної пам’яті, що сприяє вихованню
патріотизму та формуванню національної свідомості.
Наголошено на важливості батьківського виховання на
законодавчому рівні, зокрема на нормативно-правових
засадах,
що
регламентують
національно-патріотичне
виховання дітей. Автором статті проаналізовано методи і
форми батьківського впливу, які допомагають дітям старшого
дошкіль
ного вік
у усвідоми
ти свою приналежні
сть до
українського народу в різних соціокультурних контекстах.
Підкреслено значення співпраці сім’ї з освітніми закладами
для ефективного національно-патріотичного виховання.
Автором надано методичні рекомендації батькам або особам,
що їх замінюють щодо формування у дітей старшого
дошкільного віку української національної ідентичності.
Визначено актуальність компетентного батьківського підходу
в умовах глобалізації та мультикультуралізму, а також
наголошено на необхідності подальших досліджень для
вдосконалення засобів формування національної ідентичності
у дітей старшого дошкільного віку.

ВПЛИВ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Ольга Марусяк, Ольга Негрій — 2025-12-09

У сучасних умовах спостерігається
зростання кількості дітей з
особливими освітніми потребами,
що актуалізує пошук ефективних
шляхів корекційно-розвивальної
підтримки. У статті автори
розглядають сенсорну інтеграцію як
один із провідних напрямів роботи з
дітьми з ООП, який сприяє
формуванню цілісного сприйняття
навколишнього світу, розвитку уваги,
пам’яті, мовлення, мислення та
соціальної адаптації. У статті
висвітлено сутність поняття
«сенсорної інтеграції», її роль у
становленні пізнавальної діяльності
дітей з ООП. Наведено приклади
практичного застосування технологій
сенсорної інтеграції в освітньому
процесі. Акцент зроблено на
необхідності міждисциплінарного
підходу та взаємодії педагогів,
психологів і батьків для
забезпечення максимальної
ефективності розвитку дитини
дошкільного або шкільного віку з
особливими освітніми потребами.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

Діана Абдульвапова — 2025-12-09

У статті розглянуто роль
цифрових технологій у
логопедичній практиці та їхній
вплив на ефективність
корекційно-розвивальної
роботи з дітьми, які мають
мовленнєві порушення.
Окреслено переваги
використання комп’ютерних
програм, мобільних
застосунків, онлайн-платформ
і спеціальних технічних
засобів. Водночас
проаналізовано проблеми, що
виникають у процесі
впровадження цифрових
технологій: недостатня
підготовка фахівців, брак
ресурсів, ризики
перевантаження дітей
екранним часом. Визначено
перспективи розвитку
цифровізації логопедичної
практики у контексті
інклюзивної освіти.

ІНТЕГРАЦІЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ

Анна Яцишин, Олександр Буров, Людмила Кондратова — 2025-12-09

У публікації розглянуто особливості інтеграції
генеративного штучного інтелекту у
професійний розвиток менеджерів освіти.
Описано вплив генеративного штучного
інтелекту на управлінську діяльність менеджерів
освіти, зокрема потенціал штучного інтелекту
для автоматизації рутинних завдань, оптимізації
управлінських процесів, підвищення
ефективності прийняття рішень та розвитку
цифрових компетентностей керівників закладів
освіти. Наголошено на необхідності етичного
використання технологій, зокрема забезпечення
прозорості, підзвітності та безпеки даних.
Визначено нові компетентності, що формуються
завдяки застосуванню штучного інтелекту,
серед яких робота з аналітикою даних,
використання персоналізованих платформ
професійного зростання та оцінювання
результатів діяльності інтелектуальних систем.
Зроблено висновок, що інтеграція генеративного
штучного інтелекту є ключовим чинником
розвитку сучасного освітнього менеджменту,
проте потребує відповідальної підготовки та
дотримання етичних і правових норм.

МОВЛЕННЄВІ НАВИЧКИ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Ульяна Чайковська — 2025-12-09

Мовленнєві навички сьогодні постають не
лише інструментом комунікації, а й
ключовою умовою професійної мобільності
випускників вищої школи, які входять у
динамічний, мінливий ринок праці. У статті
проаналізовано, як володіння мовленнєвими
засобами впливає на здатність молодого
фахівця адаптуватися до трансформацій
професійного середовища, опановувати нові
ролі, комунікувати в міждисциплінарних
командах та ефективно репрезентувати
себе в конкурентних умовах. Особливу увагу
приділено взаємозв’язку між усним і
писемним
професійним
риторичною
аргументації,
культурою,
мовленням,
навичками
цифровою мовленнєвою
поведінкою та вмінням працювати з
інформацією в полікодовому середовищі. У
статті
проведено
досліджень,
огляд
сучасних
що висвітлюють роль
комунікативної
компетентності
в
професійному розвитку, визначено ключові
тенденції у викладанні дисциплін мовного
спрямування та окреслено перспективи
інтеграції мовленнєвих практик у підготовку
фахівців різних галузей.

СУЧАСНІ ІНТЕРАКТИВНІ КОМП’ЮТЕРНІ ОНЛАЙН-РЕСУРСИ ДРУГОГО І ТРЕТЬОГО РІВНІВ ІНТЕРАКТИВНОСТІ: АНАЛІЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ПЕДАГОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Тетяна Таблер — 2025-12-09

У статті здійснено комплексний аналіз
сучасних онлайн-ресурсів ІІ і ІІІ рівнів
інтерактивності, спрямованих на підтримку
освітнього
процесу та удосконалення
взаємодії між вчителем і здобувачем.
Представлено
класифікацію
засобів
ІІ рівня
цифрових
інтерактивності,
орієнтованих на перевірку та самоперевірку
навчальних досягнень учнів, а також
описано ресурси ІІІ рівня інтерактивності, що
забезпечують поглиблену взаємодію між
учасниками навчального процесу. Наведено
досвід використання онлайн ресурсів у
процесі викладання математики в 7–9
класах на прикладі авторських інтерактивних
плакатів. Описані результати педагогічного
експерименту, що підтвердив ефективність
застосування комп’ютерних засобів у
підвищенні навчальної мотивації, зростанні
пізнавального інтересу та зниженні рівня
математичної тривожності учнів.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНИХ КОНКУРСІВ З ПРОГРАМУВАННЯ В LMS MOODLE НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ З ПЛАТФОРМОЮ DOMJUDGE

Юрій Сіциліцин — 2025-12-09

У статті обґрунтовано педагогічні умови організації
дистанційних конкурсів з програмування в Moodle із
використанням Domjudge для автоматизованої
перевірки рішень. Показано, що інтеграція
платформ забезпечує об’єктивність, прозорість і
швидкість оцінювання та формує цілісне цифрове
середовище, у якому студенти працюють у
передбачуваних умовах і отримують миттєвий
зворотний зв’язок. Розкрито значення розвитку
алгоритмічного
мислення,
саморегуляції
та
академічної доброчесності в умовах змагального
формату. Сформульовано ключові педагогічні
умови ефективної організації конкурсів: методичний
супровід викладача, чітко структуровані правила
змагання, стабільна та передбачувана технічна
інфраструктура, а також інтеграція контестів у
навчальну логіку дисципліни. Визначені умови
становлять основу для побудови педагогічно
обґрунтованої моделі дистанційних змагань з
програмування та сприяють підвищенню якості
професійної підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НАД ХОРОВИМ СТРОЄМ

Олена Переверзєва — 2025-12-09

В статті систематизовано та узагальнено рекомендації до
самостійної підготовки до диригентської діяльності, які
розроблені на основі програми навчальної дисципліни «Хорове
диригування», освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
педагогічної освіти. У публікації визначено основні завдання
для учителя музичного мистецтва в процесі самостійної
підготовки до диригентської діяльності, обґрунтовано сутність
поняття «самостійна підготовка» до практичної роботи з хором,
розкрито особливості підбору хорового твору, попередньої
роботи диригента над хоровою партитурою, визначено
психолого-педагогічні умови репетиційної роботи з хоровим
колективом та концертного виступу.
Хоровий клас і практична робота з хором є однією з основних
виконавських і практичних дисциплін спеціального циклу
професійної
підготовки
мистецтва.
Аналізуючи
майбутніх учителів музичного
результати
багаторічної
хормейстерської роботи майбутніх вчителів музичного
мистецтва, навіть при достатньому володінні спеціальними
вміннями і навичками, у студентів, спостерігаються труднощі в
роботі з хоровим колективом. Недосвідчені музиканти
відчувають труднощі в організації та плануванні репетиційної
роботи, у визначенні технічних помилок і виконавських
недоліків, у виявленні причин неточності виконання, в
знаходженні засобів усунення технічних помилок і виконавських
недоліків. Найбільшу складність для студента-хормейстера
представляє робота над якісною стороною вокально-хорового
звучання, яке, в свою чергу, залежить від наявності у диригента
внутрішніх уявлень і ясного розуміння завдань і засобів
досягнення поставленої мети.
В статті досліджено і систематизовано особливості хорового
строю, його різновиди, правила інтонування мажорної та
мінорної гами, причини залежності хорового строю від
звукоутворення співаків. Пропонована автором публікація щодо
самостійної роботи над хоровим строєм дозволить студентам
більш ефективно підготуватися до практичної роботи з хором.
Публікація збагатить студентів – майбутніх вчителів музичного
мистецтва основними знаннями, прийомами і методами
попередньої роботи диригента над хоровою партитурою,
репетиційної роботи і підготовки до концертного виступу

ІНШОМОВНА ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ЗВО: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ БРИТАНСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ВАРІАНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Аліна Маслова, Євген Топалов, Ольга Гончарова — 2025-12-09

Статтю присвячено аналізу значення
іншомовної фонетичної компетентності в
професійній підготовці здобувачів вищої
освіти, зокрема майбутніх учителів
іноземних мов та філологів. Авторами
зіставлено особливості британського
(Received Pronunciation) та
американського (General American)
варіантів англійської мови й висвітлено
їхній вплив на розвиток чіткої,
правильної вимови. Наголошено на
необхідності свідомого вибору варіанту
іншомовної вимови, що сприяє
формуванню професійної мовної
компетентності та запобігає
комунікативним труднощам.
Представлено сучасні методи й
технології вдосконалення вимови,
зокрема використання мобільних
застосунків, автентичних аудіо- й
відеоматеріалів, що підвищує мотивацію
здобувачів вищої освіти й забезпечує
інтеграцію у міжкультурне середовище.

ЗМІСТ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

Ірина Крашеніннік, Сергій Конюхов, Петро Кожевников — 2025-12-09

У статті розглянуто проблему формування
змісту та добору методів навчання основ
програмування мовою Python майбутніх
учителів
інформатики.
Обґрунтовано
актуальність дослідження у контексті
розвитку цифрових технологій, оновлення
державних стандартів освіти та значущості
розділу «Алгоритмізація і програмування»
у шкільному курсі інформатики. Проведено
аналіз українських і закордонних наукових
праць, у яких висвітлено питання методики
викладання
Python,
застосування
проєктного, проблемно орієнтованого та
ігрового
підходів,
гейміфікації
та
використання
онлайн-платформ.
Розроблено змістову структуру освітнього
компоненту
«Основи
програмування
мовою Python», що складається з трьох
тематичних блоків: Основи мови Python;
Бібліотеки
для
Python;
Методика
навчання. Описано методичні прийоми
(взаємне навчання, техніка «Пазл»,
взаємооцінювання,
гейміфікацію),
реалізовані засобами середовища LMS
Moodle.

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Світлана Жейнова, Альона Солонська — 2025-12-09

У статті розглянуто особливості виховання
дітей раннього віку (1-3 роки) в Україні за
умов воєнного стану. Акцент зроблено на
основних викликах, з якими стикаються
батьки або особи, що їх заміняють та
педагоги,
зокрема
порушення
стабільності, вимушене переміщення та
міграція за кордон, обмежений доступ до
освітніх та медичних послуг. Аналізується
вплив воєнних дій на психоемоційний
розвиток дитини раннього віку, а також
важливість збереження рутин, безпечного
середовища та емоційної підтримки.
Окрему увагу приділено аналізу чинного
законодавства України у сфері дошкільної
освіти, зокрема аналізу Закону України
«Про дошкільну освіту» та Базового
компонента
дошкільної
освіти,
які
визначають правові та ціннісні засади
виховання
дітей
раннього
віку.
Виокремлено ключові положення, що
регламентують поняття «дитина раннього
віку», її основні потреби та пріоритети
розвитку в сучасних умовах. У підсумку
визначено ключові потреби дітей раннього
віку в умовах воєнного стану та окреслено
перспективи удосконалення виховного
процесу в кризових ситуаціях.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Тетяна Дюжикова, Олександр Максимов, Ірина Кулик — 2025-12-09

Проаналізовано стан підготовки майбутніх учителів
хімії в системі вищої освіти, виявлено основні
суперечності між їхньою підготовкою у закладі вищої
освіти та майбутньою педагогічною діяльністю в
загальноосвітньому закладі. Показано основні
проблеми в підготовці майбутніх учителів хімії у
педагогічному закладі вищої освіти. Розглянуто
основні
складові
навчально-методичного
забезпечення професійної підготовки майбутнього
вчителя хімії в умовах освітніх реформ України,
теоретичні підходи, сучасні методичні засоби,
практичну
підготовку,
критерії
професійної
компетентності та педагогічні умови ефективної
підготовки. Обґрунтовано актуальність оновлення
змісту й методів підготовки хімічних кадрів у контексті
Концепції Нової української школи, цифровізації
освіти, переходу до компетентнісної моделі та
необхідності формування в здобувачів вищої освіти
професійних,
методичних, комунікативних і
дослідницьких компетентностей.