Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

Теоретичний аналіз проблеми формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців іт-технологій засобами проєктних методів навчання

Руслан Сидорчук — 2025-04-08

Статтю присвячено теоретичному аналізу проблеми формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців ІТ-технологій засобами проєктних методів навчання. Метою роботи є дослідження ефективності проєктних методів у контексті підготовки ІТ[1]спеціалістів, а також визначення ключових аспектів, які сприяють розвитку необхідних технічних та м’яких навичок для успішної професійної діяльності. Методологія дослідження містить аналіз наукових публікацій і досліджень, що стосуються проєктних методів навчання та формування інформаційно-цифрової компетентності. Особливу увагу приділено новітнім підходам до інтеграції проєктного навчання із сучасними технологіями, розробці критеріїв оцінювання результатів навчання, підготовці викладачів до впровадження цих методів. Отримані результати демонструють, що методи проєктного навчання сприяють розвитку не лише технічних навичок, а й критичного мислення, комунікативних навичок, уміння працювати колективно. Дослідженнями підтверджено, що студенти, які навчаються за прєектною методикою, демонструють вищий рівень мотивації та залучення до процесу навчання. Крім того, інтеграція проєктного навчання з новітніми технологіями, такими як віртуальна реальність і штучний інтелект, дозволяє створювати більш інтерактивні та реалістичні навчальні середовища. Проєктні методи навчання ефективно сприяють формуванню інформаційно[1]цифрової компетентності майбутніх ІТ-фахівців, розвиваючи у студентів як технічні знання, так і м’які навички. Інтеграція проєктного навчання у вищу освіту є необхідною для підготовки конкурентоспроможних ІТ-фахівців. Реалізація міждисциплінарних проєктів та використання новітніх технологій підвищують якість навчання та підготовки студентів. Рекомендації щодо подальших досліджень включають: розробку критеріїв для оцінювання проєктної діяльності, підготовку викладачів, вивчення довгострокових результатів проєктного навчання та створення міждисциплінарних проєктів для підготовки фахівців, здатних працювати в складних і динамічних професійних середовищах.

Підготовка майбутніх вихователів до роботи з дітьми раннього віку в умовах надзвичайних ситуацій

Ольга Негрій — 2025-04-08

Статтю присвячено методичним та практичним аспектам проблеми фахової підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта як майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з дітьми раннього віку в умовах надзвичайних ситуацій. Зосереджено увагу на важливості створення безпечного середовища для дітей раннього віку, розвитку їхньої соціально-емоційної стійкості та педагогічної підтримки. У статті описано орієнтовну модель удосконалення підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми раннього віку в надзвичайних умовах. Також розглянуто вітчизняні освітні програми, проєкти та ініціативи, що орієнтовані на роботу в кризових ситуаціях з дітьми раннього віку.

Розвиток української національної та культурної ідентичності дітей старшого дошкільного віку як чинника їхньої соціально-громадянської компетентності

Ірина Негрій — 2025-04-08

У науковій статті досліджено розвиток української національної та культурної ідентичності дітей старшого дошкільного віку як важливого чинника формування їхньої соціально-громадянської компетентності. Розглянуто діючі освітні програми для дошкільнят, зокрема базові та парціальні програми, спрямовані на формування національної свідомості, патріотизму та поваги до культурних цінностей України. Особливу увагу приділено використанню сучасних технологій у процесі виховання, таких як інтерактивні освітні платформи, цифрові ресурси та мультимедійні інструменти, що сприяють поглибленню знань дітей про українську культуру, традиції та історію. Висвітлено педагогічні стратегії, які поєднують традиційні підходи з інноваційними технологіями, що дозволяє ефективніше виховувати національну ідентичність і сприяє формуванню активної громадянської позиції дітей. Науково підтверджено, що розвиток національної та культурної ідентичності через освітні програми й технології є важливою передумовою успішної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та їхнього залучення до громадського життя країни. Розглянуто та проаналізовано головні законодавчі документи України, які звертають увагу на процес розвитку та формування національної та культурної ідентичності в дітей старшого дошкільного віку як чинника їхньої соціально-громадянської компетентності.

Методика використання ресурсів неформальної освіти у професійній підготовці фахівців з цифрових технологій

Олександр Манжула — 2025-04-08

Метою дослідження визначено розробку методики використання ресурсів неформальної освіти у професійній підготовці фахівців із цифрових технологій, що передбачає обґрунтування доцільності їхньої інтеграції у формальні освітні програми, характеристика впливу на якість підготовки, модернізацію навчальних процесів та адаптацію до викликів цифрової трансформації. Вказано, що методологічну основу дослідження становлять теоретичні методи, зокрема аналіз наукових джерел і практик інтеграції неформальної освіти, порівняльний аналіз міжнародного та національного досвіду, а також системний підхід, який дозволяє розглядати цей процес як цілісну систему. З’ясовано, що результати дослідження базуються на узагальненні сучасних практик і розробці рекомендацій для використання неформальної освіти у професійній підготовці фахівців. Важливим акцентом дослідження є визначення ключових компонентів методики, таких як аналіз потреб і планування, інтеграція ресурсів у навчальний процес, застосування змішаного навчання, практичне навчання, оцінювання результатів і підготовка викладачів. Результати роботи містять обґрунтування ролі неформальної освіти у професійній підготовці фахівців, розробку підходів до інтеграції таких ресурсів у формальну освіту, аналіз ефективності змішаного навчання та впровадження цифрових технологій у навчальний процес. Зокрема, запропоновано використання симуляцій, віртуальних лабораторій і сертифікаційних програм, таких як AWS, Cisco, Microsoft, як частини формальних навчальних планів. Також висвітлено важливість підготовки викладачів для ефективного наставництва у процесі освоєння студентами цифрових ресурсів. У висновках обґрунтовано необхідність розробки адаптивних моделей інтеграції ресурсів неформальної освіти у формальний навчальний процес, зокрема з урахуванням індивідуальних потреб студентів і специфіки підготовки фахівців у сфері цифрових технологій. Також сформульовано рекомендації щодо підвищення кваліфікації викладачів, розвитку цифрових компетенцій і впровадження новітніх технологій у методику навчання. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення ефективності запропонованої моделі, її впливу на розвиток професійних компетенцій і відповідність сучасним вимогам ринку праці.

Організаційні засади цифрової трансформації закладів професійно-технічної освіти

Михайло Букша — 2025-04-08

Метою дослідження визначено аналізування сучасних підходів до цифровізації навчального процесу, характеристика ключових компонентів трансформації та обґрунтування їхньої важливості для модернізації освіти в умовах цифрової економіки. Особливий акцент зроблено на визначенні інструментів і стратегій, які сприяють адаптації закладів освіти до сучасних технологічних викликів. Дослідження базується на теоретичних методах. Проведено аналіз наукових джерел і практик цифрової трансформації у професійно-технічній освіті, використано порівняльний метод для оцінки міжнародного та національного досвіду цифровізації. Системний підхід дозволив розглядати цифрову трансформацію як цілісний процес, що включає взаємодію інфраструктурних, кадрових, навчальних і нормативно-правових компонентів. У дослідженні визначено ключові компоненти організаційних засад цифрової трансформації, серед яких стратегічне планування, розвиток цифрової інфраструктури, підвищення цифрової компетентності персоналу, інтеграція цифрових інструментів у навчальний процес, фінансова підтримка, адміністративне управління та моніторинг прогресу. Особливу увагу приділено розробці моделей впровадження адаптивного та змішаного навчання, інтеграції симуляцій і віртуальних лабораторій у навчальні програми, а також автоматизації адміністративних процесів. Запропоновано рекомендації щодо розвитку цифрових компетенцій викладачів, створення умов для цифрової інклюзії та залучення бізнесу до формування навчальних програм. Дослідження підтвердило необхідність комплексного підходу до цифрової трансформації закладів ПТО, який базується на стратегічному плануванні, інвестиціях у технологічну базу, підготовці кадрів і нормативно-правовому забезпеченні. Впровадження розробленої моделі сприятиме підвищенню якості освіти, розвитку професійних і цифрових компетенцій студентів, а також забезпечить відповідність навчальних програм викликам сучасного ринку праці. У висновках сформульовано рекомендації щодо подальших досліджень, спрямованих на розробку адаптивних моделей цифровізації, інтеграцію штучного інтелекту у навчальний процес і забезпечення цифрової інклюзії в освітніх закладах.

Дошкільна освіта в Україні та Чехії: порівняльний аналіз педагогічних підходів та інновацій

Вікторія Балашова — 2025-04-08

Статтю присвячено порівняльному аналізу дошкільної освіти в Україні та Чехії з акцентом на педагогічні підходи та інновації, які використовуються в обох країнах. Окремо розглянуто основні тенденції розвитку дошкільної освіти, роль інклюзивної освіти, соціокультурних аспектів у формуванні освітніх стандартів та впровадження сучасних педагогічних ідей у дошкільних навчальних закладах, а також порівняння національних програм дошкільної освіти. Досліджено практичні аспекти впровадження інноваційних методик в Україні та Чехії, а також їхній вплив на розвиток дитини в ранньому віці. Порівняльний аналіз дозволяє виявити сильні та слабкі сторони національних систем дошкільної освіти, що може сприяти їхньому подальшому вдосконаленню. Проаналізовано та визначено позитивні аспекти, можливості для покращення дошкільної освіти в Україні на основі досвіду Чехії, а також виявлені основні виклики, що стоять перед педагогічними системами обох країн. Стаття містить рекомендації для покращення дошкільної освіти в Україні.

Сучасний стан проблеми розробки гейміфікаційних стратегій у процесі навчання фахівців з цифрових технологій

Віталій Чихун, Владислав Круглик — 2025-04-08

Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану розробки гейміфікаційних стратегій у процесі навчання фахівців з цифрових технологій. Завданнями статті є виявлення ключових аспектів, викликів та перспектив впровадження гейміфікації в навчальні програми з цифрових технологій. У роботі застосовано аналіз літературних джерел, враховуючи огляд останніх наукових досліджень та публікацій з теми гейміфікації у навчанні цифрових технологій, а також використано спостереження за учасниками навчання для систематизації інформації та визначення основних трендів у впровадженні гейміфікаційних стратегій, що спрямовані на розуміння сучасного застосування гейміфікації в освіті. Згідно з результатами роботи, сучасний стан розробки гейміфікаційних стратегій у процесі навчання фахівців з цифрових технологій характеризується кількома ключовими аспектами. Розширення гейміфікації в навчанні зумовлено її здатністю підвищувати мотивацію та залученість студентів за допомогою використання балів, бейджів, лідербордів та рівнів. Технологічний прогрес, зокрема віртуальна та доповнена реальність і штучний інтелект, дозволяють створювати інтерактивні навчальні середовища. Поширення онлайн-платформ сприяє гейміфікації у віртуальних класах, роблячи навчання більш ефективним. Інтердисциплінарний підхід поєднує знання з психології, педагогіки та інформатики, створюючи комплексні стратегії, що враховують мотиваційні та емоційні аспекти студентів. Гейміфікація також орієнтується на персоналізацію навчання за допомогою адаптивних систем. Проте існують виклики, такі як технічні обмеження, ресурсомісткість та баланс між ігровими елементами та навчальним змістом, що потребує відповідної підготовки викладачів та адаптації навчальних матеріалів. Для подальшого розвитку необхідно зосередитись на розробці індивідуалізованих гейміфікаційних стратегій, вивченні довгострокових ефектів гейміфікації, інтеграції з іншими інноваційними методами навчання, оцінці ефективності у різних культурних контекстах та розробці нових гейміфікаційних елементів, що в сукупності може значно покращити ефективність навчального процесу та підвищити рівень підготовки фахівців з цифрових технологій.

Особливості проведення лабораторних робіт з хімічних дисциплін у змішаному форматі навчання з використанням хмарних сервісів у закладах вищої освіти

Тетяна Четвертак — 2025-04-08

Підготовка студентів у закладах вищої освіти України в період дії воєнного стану характеризується дотриманням заходів безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти. Провідною формою навчання, як показує позитивний вітчизняний досвід, отриманий за пандемічних часів, залишається змішана форма освіти. В рамках якої актуальним питанням постає реалізація набуття практичних умінь здобувачів освіти, зокрема, якісне виконання лабораторних робіт з хімічних дисциплін в повному обсязі. Моделювання реальних умов хімічної лабораторії, зокрема, врахування необхідного устаткування та реактивів, дає змогу ґрунтовно та всебічно реалізувати синхронне дистанційне навчання студентів, охопити повною мірою теоретичний матеріал, відпрацювати під керівництвом викладача методики проведення лабораторних робіт з хімічних дисциплін в цікавій, доступній та наочній формі. У статті проаналізовано шляхи реалізації програмного забезпечення та представлено огляд найбільш вживаних інструментів для успішного проведення лабораторних робіт з хімічних дисциплін з урахуванням експертної оцінки учасників педагогічного експерименту. Узагальнюючи результати дослідження, встановлено, що серед респондентів найбільш вживаними та доступними для розуміння стали безкоштовні додатки на мобільні телефони з інтуїтивно-зрозумілим інтерфейсом, зокрема: віртуальні хімічні лабораторії, редактори хімічних малюнків, набори флеш-карток хімічного змісту. Реалістичне візуальне зображення, відкритий постійний доступ матеріалів, швидкість обчислення вхідних даних та отримання результатів визначено суттєвими перевагами представлених інструментів навчання. У статті проаналізовано стан використання хмарних сервісів під час проведення лабораторних робіт з хімічних дисциплін в режимі змішаної форми навчання. Педагогічним експериментом доведено ефективність використання сучасних інструментів та засобів навчання, застосування віртуальних хімічних лабораторій, мобільних додатків для моделювання хімічних процесів та хмарних сервісів візуалізації хімічних дисциплін в освітньому процесі.

Концептуальні ідеї методики формування індивідуальної освітньої траєкторії студентів у процесі професійної підготовки вчителів музичного мистецтва

Людмила Сопіна — 2025-04-08

У статті висвітлено особливості педагогічних основ формування індивідуальної освітньої траєкторії у процесі професійної підготовки педагога[1]музиканта. У науковій студії запропоновано теоретичне обґрунтування методики формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої музично-педагогічної освіти. Особливу роль у становленні проблеми індивідуальної освітньої траєкторії посідає теорія персоніфікації освіти. Проведений аналіз стану проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі дає можливість стверджувати, що забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії вимагає як застосування персоніфікованого, індивідуально-творчого підходу, так і оновлення організації навчання з широким впровадженням змішаних форм. Запропоновано оновлення дидактичного дизайну освітнього процесу професійної підготовки вчителя музичного мистецтва у закладах вищої освіти України. Дидактичними маркерами забезпечення динамічного процесу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освітньої програми є зміст освіти (освітні компоненти), методи, форми, темпи опанування результатів навчання, формат комунікації з суб’єктами освітнього процесу. Дидактичний дизайн визначено як спрямовану на формування ІОТ студента технологію проєктування й реалізації системного забезпечення (навчально[1]методичного, програмного, змістово[1]технологічного та комунікативного) процесу професійної підготовки.

Здоров’язберігаючі освітні технології у процесі навчання музиканта-виконавця

Олена Переверзєва — 2025-04-08

У публікації зроблено спробу розглянути способи організації навчального процесу у закладах вищої освіти з використанням здоров’язберігаючих освітніх технологій, які сприяють формуванню у музикантів-виконавців осмисленого ставлення до свого здоров’я як у період навчання, так і в подальшій професійній діяльності. З'ясовано, що на сучасному розвитку суспільства велике значення набуває вища школа як соціальний інститут, мета якого не тільки формування компетентного фахівця, а й повноцінної особистості, яка має фізичне та духовне здоров’я. Також уточнено, що впровадження здоров’язберігаючих технологій у процес підготовки музиканта-виконавця незаперечно важливо, оскільки зниження рівня успішності учнів є однією з основних проблем, спричинених загальносоматичними та професійними захворюваннями. Метою публікації визначено розробку пропозицій щодо вдосконалення підготовки музикантів-виконавців у вузі із застосуванням здоров’язберігаючих технологій. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи дослідження, як аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення наукових даних у галузі методики музичної освіти, педагогіки та психології. Автором запропоновано згрупувати здоров’язберігаючі технології для студентів-музикантів закладу вищої освіти у вигляді модульної системи, що передбачає повноцінне функціонування у навчальному закладі в умовах охорони здоров'я. Основні складові цієї системи: здоров’язберігаюча структура освітнього закладу, фізкультурно-оздоровча та виховна робота з учнями, просвітницька та методична робота з викладачами закладу вищої освіти, створення рекреаційної системи навчального закладу, оптимізація роботи психологічної служби, раціональна організація навчального процесу. Окрему увагу приділено розробці рекомендацій щодо організації практичних занять зі студентами-музикантами. Результатом застосування здоров’язберігаючих технологій навчання музикантів поряд з підготовкою висококваліфікованого фахівця в галузі музичного мистецтва мають стати зміцнення та охорона здоров’я, підвищення працездатності та якості життя.

Навчання майбутніх програмістів роботі із комп’ютерними мережами: використання SNMP як засобу для взаємодії із мережевим обладнанням

Ірина Наумук, Олексій Наумук — 2025-04-08

У сучасному світі, де інформація та комунікації відіграють ключову роль у розвитку бізнесу, ефективне управління мережею підприємства стає критично важливим фактором успіху. Мережа підприємства є складною системою, що складається з безлічі пристроїв і компонентів, які повинні працювати злагоджено і без збоїв. Одним із ключових елементів фізичної мережевої інфраструктури є керовані комутатори, які дозволяють організувати управління, фільтрацію та безпеку логічної частини мережі. У статті розглянуто процес розробки інструментів діагностики несправностей у роботі локальної мережі студентами[1]програмістами за допомогою мови програмування Python. Описано основні аспекти практичного застосування протоколу SNMP для створення програмних засобів, призначених для виявлення та усунення проблем у локальних мережах. Наведено приклади інструментів, що реалізують функції моніторингу мережевого трафіку, аналізу продуктивності, виявлення аномалій та гарантування безпеки мережі. Вибір протоколу для взаємодії з мережевими пристроями повинен враховувати найпоширеніші проблеми в їхній роботі, для діагностики яких необхідна наявність актуальних даних про наявність фізичного підключення, поточного стану порту, швидкості підключення, кількості вхідних та вихідних пакетів даних, пакетів даних з помилками. Висвітлено переваги використання Python, такі, як його простота, доступність великої кількості бібліотек та інструментів для мережевого програмування, що значно полегшує процес розробки та підвищує ефективність навчання.

Формування соціокультурної компетентності здобувачів вищої освіти в процесі вивчення іноземної мови та літератури

Юлія Надольська, Лариса Єпіфанцева, Юлія Єгорова — 2025-04-08

У статті розглянуто формування соціокультурної компетентності здобувачів вищої освіти в процесі вивчення іноземної мови та літератури. Проаналізовано та узагальнено поняття «соціокультурна компетентність», висвітлено компоненти соціокультурної компетентності (країнознавчий, лінгвокраїнознавчий, соціолінгвістичний, соціально-психологічний, культурологічний). Зазначено процеси, шляхом яких формується та розвивається соціокультурна компетентність. Наведено приклади завдань, які формують соціокультурну компетентність на заняттях з іноземної мови та літератури, розкривають літературні особливості творів, відображають культурний та історичний контекст, сприяють розвитку критичного мислення та аналізу соціокультурних явищ. Окреслено роль міжкультурної комунікації у процесі вивчення іноземної мови та літератури, підкреслено значущість використання автентичних матеріалів, що відображають реалії життя носіїв мови.

Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки

Зоя Митяй, Тетяна Сіроштан — 2025-04-08

Удосконалення процесу підготовки фахівців вимагає створення умов для оволодіння майбутніми педагогами професійної освіти компетенцією професійного спілкування. Проблема дослідження визначається протиріччям між зростаючою потребою суспільства у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх педагогів та недостатньою розробленістю певної моделі загальнопрофесійної підготовки майбутніх педагогів у цьому напрямку. У статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх учителів у процесі фахової підготовки, сутність та структуру комунікативної компетентності майбутніх фахівців, що формується в процесі фахової підготовки, розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки.

Шляхи формування інформаційної і медіаграмотності на уроках англійської мови в середній школі

Тетяна Коноваленко, Оксана Сахацька — 2025-04-08

У статті розкрито питання актуальності інтеграції інформаційної і медіаграмотності у навчання учнів середньої школи. Особливу увагу зосереджено на практичних аспектах упровадження інфомедійної грамотності у навчання англійської мови шляхом поєднання навчання мовних аспектів і видів мовленнєвої діяльності з опрацюванням автентичних англомовних медіаповідомлень, створення учнями власних медіапродуктів, здійснення інтегрованого філологічного і медіа[1]аналізу текстових повідомлень і візуальних рядів. Запропоновано різноманітні механізми інтеграції інфомедійної грамотності у навчання англійської мови, адаптовані з методичних матеріалів проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність».

Вдосконалення фахових компетентностей педагогів закладів дошкільної освіти з формування позитивного світосприйняття у дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану засобами арттерапії

Ольга Канарова, Ольга Нахалова — 2025-04-08

Статтю присвячено проблемі вдосконалення фахових компетентностей педагогів закладів дошкільної освіти у контексті сучасних викликів, зокрема в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено позитивному світосприйняттю у дітей дошкільного віку, що є важливим чинником емоційної та психологічної стабільності. У науковому дослідженні розглянуто арттерапію як один із ключових засобів, що допомагає дітям долати стресові та травматичні ситуації через творчість. Авторами проаналізовано актуальні підходи до використання арттерапії в освітньому процесі та її ефективність у підтримці дітей під час кризових ситуацій. Також у статті окреслено методи підвищення професійних компетентностей педагогів у сфері емоційно-психологічної підтримки дітей, зокрема через розвиток навичок використання арттерапевтичних практик. Закцентовано увагу на важливості підтримки педагогів через спеціальні тренінги та навчальні програми, які сприяють розвитку їхньої професійної майстерності та адаптації до нових реалій.