Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ IT-ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ ПРОЄКТНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Руслан Сидорчук — 2025-08-28

Метою статті є аналіз зарубіжних освітніх практик у США,
Канаді, Європі та Азії, де використовуються проєктні методи
навчання для підготовки IT-фахівців, а також визначення
кращих освітніх моделей і підходів, які можуть бути адаптовані
до
національної освітньої системи для підвищення
конкурентоспроможності випускників. Методи і методологія
дослідження базуються на порівняльному аналізі
, що
дозволяє дослідити та зіставити основні освітні моделі у
провідних країнах, а також аналізі наукових статей і публікацій,
які висвітлюють особливості та результати застосування
проєктних методів у навчанні ІТ-фахівців. Використано
підходи якісного аналізу, що включають розгляд таких
аспектів, як інтеграція студентів у реальні проєкти, співпраця з
компаніями для створення партнерських програм, розвиток
міждисциплінарних компетенцій і застосування сучасних
цифрових інструментів для управління проєктами (GitHub,
Jira, Slack тощо). Результати дослідження свідчать, що
зарубіжний досвід формування інформаційно-цифрової
компетентності у студентів IT-напрямку підтверджує
ефективність проєктного навчання. Зокрема, впровадження
практико-орієнтованих проектів, які відповідають реальним
потребам бізнесу, допомагає студентам застосовувати
теоретичні знання на практиці, розвивати критичне мислення
та здатність до вирішення проблем. Інтеграція з індустрією
через стажування та співпрацю з ІТ-компаніями дозволяє
студентам отримати безпосередній досвід у професійному
середовищі, розвивати командні навички та знайомитися з
корпоративною культурою. Міждисциплінарні підходи,
популярні в європейських і канадських університетах,
сприяють розвитку гнучкості та здатності працювати в команді
з представниками інших спеціальностей, що є важливим у
сучасних умовах. Висновки дослідження підкреслюють, що
проєктне навчання є ефективним засобом формування
інформаційно-цифрової компетентності, оскільки поєднує
розвиток технічних навичок із "м’якими" компетенціями,
такими як комунікація, лідерство та критичне мислення.
Важливим кроком є інтеграція зарубіжного досвіду в
національні освітні програми, зокрема через впровадження
партнерських програм, використання цифрових інструментів
управління проєктами та елементів гейміфікації.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Владислав Кумейко — 2025-08-28

Статтю присвячено дослідженню моделювання процесу
використання ІКТ у змішаному навчанні шляхом
проєктування інтерактивної моделі, яка інтегрує цифрові
інструменти та інноваційні методи для забезпечення
адаптивності, гнучкості освітнього процесу й формування
професійних компетенцій ІТ-фахівців відповідно до
сучасних вимог ринку праці. Методологія дослідження
ґрунтується на системному підході до моделювання, який
включає такі етапи: аналіз потреб і цілей навчання,
розробка структури моделі, етапи її впровадження
(підготовка, реалізація, оцінювання). Новизна методології
полягає в інтеграції педагогічних підходів (конструктивізму,
проєктно-орієнтованого навчання, перевернутого класу,
адаптивного навчання) із цифровими інструментами (LMS,
хмарні сервіси, симуляції, середовища розробки) та
розробці чіткої послідовності їхнього впровадження у
навчальний
процес.
Особлива
увага
приділена
забезпеченню персоналізації, гнучкості й оперативного
зворотного зв’язку. Результати включають розробку моделі
використання ІКТ із цільовим, технологічним, педагогічним,
організаційним та оціночним компонентами для змішаного
навчання. Визначено ключові компетенції ІТ-фахівців і
засоби їхнього формування через платформи (Moodle,
Canvas), інструменти співпраці (Google Workspace, Microsoft
Teams), симуляції (Labster, Cisco Packet Tracer) та
середовища розробки (Visual Studio Code, PyCharm).
Впроваджено методи, такі як перевернутий клас,
гейміфікація, проєктне та адаптивне навчання, а також
створено інструменти моніторингу прогресу студентів із
використанням LMS для автоматизованого оцінювання та
індивідуального
зворотного
зв’язку.
Висновками
підтверджено, що моделювання процесу використання
засобів ІКТ у змішаному навчанні дозволяє інтегрувати
сучасні педагогічні та технологічні рішення для формування
технічних, аналітичних і комунікаційних компетенцій
студентів. Модель сприяє ефективній підготовці студентів
до роботи в умовах цифрової економіки, забезпечуючи їхню
конкурентоспроможність на ринку праці. Перспективами
подальших досліджень визначено розвиток адаптивних
платформ,
дослідження
ефективності
віртуальних
лабораторій і симуляцій, інтеграцію ІКТ у дуальну освіту,
аналіз впливу змішаного навчання на формування м’яких
навичок (soft skills). Це дозволить вдосконалити
запропоновану модель і розширити можливості її
практичного застосування.

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ З КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ

Кирило Комарницький — 2025-08-28

У статті обґрунтовано тлумачення поняття «формування
компетентності з кібернетичної безпеки» в аспекті професійної
підготовки майбутніх інженерів-програмістів. Також у статті
визначено
та
охарактеризовано
ефективні
методи
формування компетентності з кібернетичної безпеки, які
доцільно використовувати в процесі підготовки майбутніх
інженерів-програмістів, а саме: методи інтерактивного
навчання: моделювання атак і захисту, «Capture the Flag»
(CTF), практичні лабораторії та симулятори; проєктно
орієнтоване навчання: розробка захищених програмних
систем, веб-безпека, інцидент-менеджмент; метод кейс-стаді
(Case Study): аналіз інцидентів кібербезпеки, розгляд політик
безпеки; інтеграція кібербезпеки в курс програмування:
безпечне програмування, аналіз коду; навчальні платформи
та інструменти: онлайн-курси і платформи для навчання
кібербезпеці, віртуальні лабораторії; методи оцінювання та
зворотний зв’язок: завдання на тестування безпеки, оцінка за
допомогою змагань, рефлексія та обговорення; підвищення
кваліфікації через сертифікаційні програми: сертифікація
CISSP (Certified Information Systems Security Professional),
CEH (Certified Ethical Hacker), CompTIA Security. Водночас
особливу увагу у статті приділено сучасним засобам
формування компетентності з кібернетичної безпеки, які
доцільно використовувати у професійній підготовці майбутніх
інженерів-програмістів. Серед них: програмне забезпечення
та інструменти для тестування безпеки: Metasploit, Wireshark,
Nmap, Kali Linux; віртуальні лабораторії та тренажери:
TryHackMe, Hack The Box, Cyber Range; онлайн-курси та
навчальні платформи: Coursera – курси від провідних
університетів та компаній з кібербезпеки, edX – платформа
для навчання, яка пропонує курси з кібербезпеки від провідних
університетів, Udemy – онлайн-курси з різних аспектів
кібербезпеки, включаючи пентестинг, захист мереж тощо;
системи управління навчанням (LMS): Moodle – платформа
для створення онлайн-курсів, яка дозволяє організовувати
завдання, тестування та взаємодію з студентами, Blackboard
система для управління навчанням, що включає модулі для
створення інтерактивних завдань та тестів з кібербезпеки,
Google Classroom – зручний інтерфейс для організації занять,
дискусій та моніторингу прогресу студентів; змагання та
конкурси: CTF (Capture The Flag) – популярний формат
змагань з кібербезпеки, European Cyber Security Challenge
(ECSC) – міжнародний конкурс, на якому студенти можуть
продемонструвати свої навички у сфері кібербезпеки, National
Collegiate Cyber Defense Competition (CCDC) – змагання для
студентів, при якому команди змагаються в області захисту
реальних мережевих систем; методичні та довідкові
матеріали: книги «Кібербезпека» або «Інформаційна безпека
та криптографія», наукові публікації з кібербезпеки, блоги та
ресурси;
симулятори кіберзагроз;
менторство
та
наставництво.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Максим Євлах — 2025-08-28

У статті визначено, що медіаграмотність охоплює не лише
здатність користуватися технологіями, але й усвідомлювати
їхній вплив на суспільство, тобто це комплекс навичок, що
включає критичне мислення, аналітичні здібності та етичні
принципи. Значення медіаграмотності для фахівців з
цифрових технологій важко переоцінити, оскільки вона
дозволяє їм ефективно виконувати свої професійні обов’язки
та активно брати участь в інформаційному просторі. Крім того,
у
статті
охарактеризовано
особливості
формування
медіаграмотності у підготовці фахівців з цифрових технологій
в США, Великій Британії, Німеччині, Франції та Канаді, що
дало змогу виокремити їхні суттєві відмінності. У Канаді та
США акцент роблять на критичному мисленні та соціальних
аспектах, в той час як Німеччина та Франція більше
фокусуються на технічних навичках та етичних питаннях.
Велика Британія, у свою чергу, поєднує різні підходи, беручи
до уваги особливості медіа та комунікацій. Проаналізовано
наукові дослідження щодо формування медіаграмотності у
майбутніх фахівців з цифрових технологій в різних країнах,
підкреслено необхідність систематизації зарубіжних наукових
підходів за вказаною тематикою. Зокрема, у статті
виокремлено такі підходи до формування медіаграмотності у
майбутніх фахівців з цифрових технологій: системний,
компетентнісний, діяльнісний, структурно-функціональний,
особистісно-орієнтований,
медіавиховання,
протекціоністський, андрагогічний та підхід культурної
компетентності. Систематизація наукових напрацювань щодо
формування медіаграмотності у майбутніх фахівців з
цифрових технологій у різних країнах також дозволяє
визначити особливості у підготовці фахівців з цифрових
технологій в залежності від культурних, соціальних та освітніх
особливостей кожної країни. Це надає можливість здобути
різний досвід, який може бути корисним для адаптації
медіаграмотності в Україні, враховуючи сучасні потреби та
виклики.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АНОТАЦІЙ НА ВОКАЛЬНО-ХОРОВІ ТВОРИ

Олена Переверзєва — 2025-08-28

У статті визначено основні завдання для
студентів у процесі самостійної роботи над
хоровою партитурою, розкрито особливості
підбору хорового твору, попередньої роботи
диригента над хоровою партитурою. В
публікації розглянуто питання виконання
письмових анотацій на вокально-хорові твори.
Пропозиції в цій публікації розроблено на
основі
програми навчальної дисципліни
«Хорове
диригування»
освітньо
кваліфікаційний рівень бакалавр педагогічної
освіти. Ці пропозиції можуть бути використані
на
практичних заняттях з «Хорового
диригування» та «Хорового класу», а також
для самостійної роботи студентів з цих
дисциплін.
Стаття
збагатить
студентів
основними знаннями, прийомами і методами
самостійної роботи у процесі виконання
анотацій на вокально-хорові твори, допоможе
студентам адаптувати професійні теоретико
практичні знання і вміння до конкретної
творчо-педагогічної ситуації і буде сприяти
формуванню
самоосвітньої
культури
студентів – майбутніх вчителів музичного
мистецтва.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРОМИСЛОВОЇ ФАРМАЦІЇ

Павло Омельченко — 2025-08-28

У статті визначено умови і основні
компоненти,
що
надають
предметний вплив на формування
професійно-екологічної
компетентності у системі ключових
компетентностей майбутніх фахівців
промислової фармації у процесі
їхньої фахової підготовки. Метою
статті було визначення основних
шляхів формування професійно
екологічної компетентності на основі
аналізу
поняття
«екологічна
компетентність». При цьому були
застосовані такі загальнонаукові
методи опрацювання інформації як
аналіз, порівняння, узагальнення,
моделювання.
З
огляду
на
вищезазначене, процес формування
професійно-екологічної
компетентності майбутнього фахівця
промислової фармації має бути
цілеспрямованим,
логічно
скоригованим,
здійснюватися
інтегративним та
за
допомогою
екологізації і взаємодії всіх освітніх
компонентів педагогічної системи.

Мультимодальність у викладанні англійської мови

Зіненко Наталія — 2025-08-28

This article closely studies the implementation of the
multimodality concept in English Language Teaching (ELT).
The author defines what is meant by multimodality and
multimodal literacy, discusses the concepts of viewing and
representing and how these can be incorporated into the
classroom practice. It is emphasized that in recent decades,
literacy has shifted from being understood solely by reading
and writing printed text to a more expansive concept that
includes various semiotic resources: visual, auditory,
gestural, spatial, and linguistic. The article examines the
pedagogical importance
of developing students’
representing skills, outlines classroom-based integration
strategies, explores how representing can be extended
beyond the classroom, and offers practical examples for
English language educators. Grounded in current
multimodal theory and practice, the article emphasizes
representing as both a creative and cognitive process
fundamental to contemporary literacy. The article also
explores the implications of multimodal literacy for three key
educational pillars in English Language Teaching: course
materials, curriculum design, and teacher professional
development. Drawing on theoretical frameworks and
empirical research, it argues that embracing multimodal
approaches enhances learner engagement, addresses
diverse literacies, and requires systemic change in how
language education is conceptualized and delivered.

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Юлія Шевченко — 2025-08-28

У статті досліджено проблему морального виховання підлітків
засобами музичного мистецтва. Акцентовано увагу на
значущості підліткового віку як періоду формування
моральних якостей особистості та вказано на необхідність
використання мистецтва як ефективного інструменту
педагогічного впливу. Музичне мистецтво розглянуто як
потужний виховний засіб, здатний впливати на емоційну
сферу, формувати естетичні смаки, духовні цінності,
розвивати моральну чутливість та гуманістичні орієнтири.
Представлено огляд психолого-педагогічних аспектів впливу
музики на особистість підлітка, висвітлено можливості
шкільної музичної освіти та позакласної роботи у сфері
формування моральних якостей. Підкреслено необхідність
цілеспрямованої діяльності педагога, яка передбачає не лише
ознайомлення з музичними творами, а й обговорення їхнього
морально-етичного змісту. Запропоновано низку методичних
підходів до організації морального виховання через музику,
зокрема інтеграцію з літературою, історією, використання
методів розвитку емоційного інтелекту, музичної рефлексії та
проєктної діяльності. Окрему увагу приділено застосуванню
елементів
музикотерапії
для
формування емпатії,
доброзичливості та здатності до співпраці. Матеріал
базується на теоретичних засадах вітчизняних і зарубіжних
учених. Стаття має практичну цінність для педагогів,
вихователів, музичних керівників, які працюють з підлітками, а
також для дослідників у галузі педагогіки, мистецтвознавства
та психології.

ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК КЛЮЧ ДО ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Крістіна Черкашина, Світлана Дубяга — 2025-08-28

У статті розглянуто професійне зростання вчителя початкової школи як
ключовий компонент успішного функціонування сучасної освітньої
системи та формування якісного освітнього середовища для молодших
школярів. Проаналізовано сутність професійного зростання як цілісного
процесу, що включає формування професійних компетентностей,
педагогічної
майстерності,
розвитку
критичного
мислення,
рефлексивних здібностей та готовності до постійного вдосконалення. У
контексті реформування Нової української школи (НУШ) професійний
розвиток педагога набуває стратегічного значення, оскільки визначає
якість реалізації освітніх стандартів, забезпечення інклюзивного
підходу та особистісно орієнтованого навчання.
У статті зазначено, що професійне зростання не обмежується участю в
обов’язкових курсах підвищення кваліфікації, а включає також
неформальні та інформальні форми навчання, менторство,
саморефлексію, обмін досвідом у професійних спільнотах, участь у
дослідницькій та проєктній діяльності. Звертається увага на
необхідність розвитку гнучких навичок (soft skills), емоційного інтелекту,
цифрової грамотності та комунікативної компетентності, які є
необхідними для ефективної педагогічної взаємодії в умовах
швидкозмінного суспільства та освітнього середовища.
У статті окреслено основні виклики, що постають перед сучасними
вчителями початкових класів, серед яких: недостатній доступ до якісних
програм професійного розвитку в регіонах, низька мотивація до
самонавчання
через
відсутність
системного
заохочення,
перевантаженість адміністративними функціями, відсутність чіткої
системи професійного супроводу на різних етапах педагогічної кар’єри.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Володимир Гузь — 2025-08-28

Статтю присвячено дослідженню
теоретичних засад проблеми пізнавальної
активності дітей дошкільного і молодшого
шкільного віку. У науковій роботі
проведено аналіз теоретико
методологічних підходів до визначення
понять «активність», «діяльність»,
«пізнавальна діяльність», «пізнавальна
активність», охарактеризовано структурні
компоненти й рівні пізнавальної
активності. Розглянуто проблему
формування пізнавальної активності дітей
дошкільного та молодшого шкільного віку
як важливого чинника успішного навчання
та розвитку особистості. Висвітлено
взаємозв’язок між пізнавальною
активністю, мотивами, потребами,
інтересами та самостійністю дитини.
Проаналізовано вікові особливості
розвитку пізнавальної активності,
акцентовано увагу на педагогічних умовах
її формування в освітньому процесі.
Представлено типи й форми пізнавальної
активності, а також їхній прояв у
навчальній діяльності. Матеріали статті
можуть бути корисними для науковців,
педагогів і практиків у сфері дошкільної та
початкової освіти.

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК НАПРЯМОК ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Наталія Волік, Валентина Ляпунова — 2025-08-28

У статті висвітлено питання психологічного
консультування дошкільників у закладі
дошкільної освіти (ЗДО). Проаналізовано
наукові
дослідження з проблематики
психологічного консультування з питань
розвитку
дітей
Встановлено,
дошкільного
що
віку.
відносно
психоконсультування дошкільників існують
розбіжності між дослідниками цього питання.
Визначено, що існує три види психологічного
консультування в закладі дошкільної освіти:
власне дошкільників, батьків (опікунів)
дошкільників та педагогів. Визначено, що
одним із напрямків психоконсультування
дошкільників може бути розвиток емоційного
інтелекту, що дає змогу комплексно підійти
до вирішення низки запитів до практичного
психолога
ЗДО.
Надано
відповідні
рекомендації для проведення психологічної
консультації.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ІЗ РОДИН ВПО В УМОВАХ ВІЙНИ

Анна Маслова, Анастасія Криворотько — 2025-08-28

Розглянуто особливості соціально
педагогічного супроводу дітей із сімей
внутрішньо переміщених осіб в умовах
соціальної нестабільності, спричиненої
війною в соціальні, Україні.
Проаналізовано психологічні
та виховні виклики, з якими стикаються діти
переселенці, акцентовано на
необхідності цілісної та персоніфікованої
підтримки. Обґрунтовано технологію
соціально-педагогічного супроводу як
багатоетапного процесу, спрямованого на
формування компетентності, громадянської
позиції, соціальної відповідальної лідерських
якостей, позитивної взаємодії в дитячих
колективах та інтеграції в нові соціальні
середовища. Особливу увагу приділено
організації змістовного дозвілля, що
сприяє адаптації, особистісному
соціалізації зростанню та дітей. Запропонована
технологія містить
дев’ять етапів – від діагностики потреб
дитини до моніторингу ефективності
впровадження.

Соціальні мережі в навчанні англійської мови

Гостіщева Наталя, Харченко Тетяна — 2025-08-28

У статті розглядаються питання використання соціальних
мереж у навчанні іноземних мов. Реалії сучасного світу
показують, що молодь надає перевагу не реальному, а
віртуальному спілкуванню у соціальних мережах. Таким
чином, використання смартфона для вивчення іноземних мов
можна перетворити на інструмент навчання. Стаття
спрямована на аналіз можливостей використання соціальних
мереж у процесі вивчення іноземних мов. Окреслено
переваги соціальних мереж як засобу вивчення англійської
мови для вдосконалення іншомовних навичок студентів
читання, аудіювання, говоріння та письма, а також сприяє
розвитку креативності, критичного мислення, співпраці, тощо.
Приділено увагу дидактичним особливостям сучасних
популярних соціальних мереж, таких як Lang-8,
Mylanguageexchange, Interpals, Youtube, Facebook, Instagram, TikTok

ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФІЛОСОФІЇ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Людмила Афанасьєва, Наталя Глебова, Людмила Глинська — 2025-08-28

У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей
творчого підходу до викладання філософії у вищій
школі в контексті глобалізації та соціальної
невизначеності.
Встановлено,
завданням
викладача
що
філософії
ключовим
стає
не
передавання канонів, а створення умов для
самостійного мислення. Для цього важливо
оновлювати методичний інструментарій, активно
використовувати кейс-методи, діалогічні підходи,
філософське есе як форму вільного міркування, а
також інструменти цифрової гуманітаристики.
Творчий викладач не боїться експериментувати з
формами подачі матеріалу, залучати нетрадиційні
джерела та стимулювати нестандартне мислення
студен
тів. Упр
овадженн
я творчих пі
дході
в у
філософську освіту сприяє розвитку в студентів
гнучкого та критичного мислення, здатності до
самостійного аналізу складних проблем та
прийняття обґрунтованих рішень у різноманітних
життєвих ситуаціях. Стверджується, що особливу
роль творчий підхід відіграє у розвитку
комунікативних навичок студентів. Участь у дебатах,
дискусіях, групових проєктах та філософських
діалогах сприяє вдосконаленню їхньої здатності
чітко та аргументовано висловлювати власні думки,
слухати та розуміти позицію інших, вести
конструктивну полеміку та знаходити компромісні
рішення. Ці навички є незамінними для успішної
соціальної взаємодії та професійної комунікації в
сучасному світі.

ВІРТУАЛЬНІ СУБКУЛЬТУРИ ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Ірина Батарейна, Орина Воробйова — 2025-08-28

У статті розглянуто віртуальні
субкультури як важливий аспект
сучасного цифрового суспільства.
Проаналізовано причини їхнього
виникнення та вплив на формування
цифрової ідентичності особистості у
віртуальному просторі. Окреслено
особливості комунікації, соціальної
взаємодії та поведінкових змін під
впливом онлайн-середовища.
Досліджено як позитивні, так і негативні
наслідки участі у віртуальних
субкультурах, зокрема їхню роль у
процесах соціалізації, самовираження та
об’єднання людей за інтересами,
незалежно від фізичного місця
перебування. Зроблено висновок, що
субкультури стали невіддільною
частиною життя молоді та суттєво
впливають на сучасну цифрову
комунікацію.