Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка

ARGUMENTATION METHOD AS A BASIS IN SOLVING DIDACTIC PROBLEMS IN CHEMISTRY

Максимов Олександр, Кулик Ірина — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

Статтю присвячено дослідженню проблеми навчання майбутніх учителів хімії методу аргументації з використанням хімічного досліду та інших засобів навчання. На прикладах представлено методику використання хімічного експерименту як дидактичної задачі (ДЗ). У зв’язку з цим розкрито структурно-процесуальні особливості ДЗ та методику їх розв’язування. Причому зроблено акцент на тому, що розв’язування ДЗ у вигляді виконання хімічного досліду як специфічного методу навчання і пізнання хімії можливо в межах усіх компонентів освітньої програми, спрямованих на формування і розвиток фахових компетентностей майбутнього вчителя хімії. Використання інноваційних технологій у вивченні хімії зумовлене тим, що в ній закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісному рівні. Такі технології створюють широкі можливості для розвитку особистості учнів і реалізації їхніх здібностей. Застосування комп’ютерних технологій впливає на різні канали сприйняття інформації (аудіальний, візуальний), що дає змогу під час навчання враховувати індивідуальні особливості кожного учня.

Ключові слова: метод аргументації; дидактична задача; педагогічний експеримент; хімічний експеримент.

СІМ’Я ЯК ПЕРВИННИЙ ІНСТИТУТ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС

Тетяна Атрощенко, Андрея Йокоб — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті здійснено теоретичне обґрунтування сутності сім’ї як первинного інституту виховання дитини раннього віку та визначення умов ефективного впливу на всебічний розвиток особистості в сенситивний період дитинства. Підкреслено, що період раннього дитинства вважається особливо чутливим для формування особистості дитини, оскільки саме в цей час закладаються основи довіри до навколишнього світу, виникає емоційна прив’язаність, формуються перші соціальні вміння та початки самостійності. Наголошено, що провідна роль у цьому процесі належить батькам, які задовольняють базові потреби дитини та створюють сприятливі умови для всебічного розвитку. Умовами ефективного впливу на всебічний розвиток особистості в цей період дитинства визнано: створення безпечного й емоційно комфортного середовища, педагогічний супровід та консультування батьків щодо особливостей освіти, виховання і розвитку дітей раннього віку, формування їхніх педагогічних знань і вмінь, а також забезпечення якісної партнерської взаємодії сім’ї та закладу дошкільної освіти.

Ключові слова: дитина раннього віку; сім’я; батьки; адаптація; виховання; партнерська взаємодія; співпраця; педагогічні умови.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СТВОРЮВАТИ АДАПТИВНІ ВЕБРЕСУРСИ ДЛЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Марина Дмитрієва — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню й систематизації педагогічних умов розвитку здатності майбутніх учителів створювати адаптивні вебресурси для освітнього процесу. В результаті уточнено понятійнокатегоріальні дефініції в контексті професійної підготовки. Обґрунтовано й систематизовано п’ять взаємопов’язаних педагогічних умов: показники якості та прозорі критерії оцінювання адаптивного вебресурсу; автентичні завдання з реальних сценаріїв навчання; поетапне ускладнення з методичним супроводом; практика адаптивності та інклюзивної доступності через завдання, перевірки й критерії; дотримання етики, безпеки даних і авторського права в цифрових рішеннях. Показано, як ці умови реалізуються у вибіркових освітніх компонентах. Підсумовано, що визначені умови забезпечують формування веброзробницької компетентності майбутніх учителів.

Ключові слова: адаптивність; вебресурси; вебзастосунок; професійна підготовка майбутніх учителів; веброзробницька компетентність; педагогічні умови.

РЕФЛЕКСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ХУДОЖНІХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Тетяна Дорошенко — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті теоретично обґрунтовано актуальність проблеми формування художніх орієнтацій як важливої складової професійної підготовки студентів мистецьких спеціальностей та визначено педагогічний потенціал і значення рефлексивних технологій у цьому процесі. Розглянуто сутність художніх орієнтацій як інтегративної характеристики особистості. Особливу увагу приділено ролі рефлексивної складової у структурі художніх орієнтацій та її значенню для усвідомлення студентами власного мистецького досвіду, цінностей, творчих досягнень та професійного саморозвитку. Висвітлено сутність та охарактеризовано методи рефлексивних технологій, їх можливості у формуванні художніх орієнтацій студентів. Зроблено висновки та окреслено перспективні напрями дослідження проблеми.

Ключові слова: мистецька освіта; мистецькі спеціальності; художні орієнтації; вчитель музичного мистецтва; викладач хореографічних дисциплін; вчитель образотворчого мистецтва; професійна підготовка; рефлексивні технології; студенти.

СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ ВОКАЛІСТІВ: АНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ І ЗАДОВОЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Олена Заверуха, Дмитро Лєвіт, Інна Ткаченко — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано реалізацію студентоцентрованого підходу у підготовці здобувачів освіти спеціальності «Музичне мистецтво» освітньо-професійної програми «Сольний спів» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Дослідження ґрунтується на результатах анкетування студентів бакалаврського та магістерського рівнів і спрямоване на виявлення їхніх освітніх потреб та рівня задоволеності освітнім процесом. Проаналізовано доступність інформації про освітню програму, прозорість оцінювання, можливості індивідуальної освітньої траєкторії, практичну підготовку та підтримку ментального здоров’я. Встановлено загалом високий рівень задоволеності освітнім процесом, водночас виявлено потребу у розширенні практичної підготовки та підвищенні поінформованості щодо неформальної освіти й підтримки ментального здоров’я.

Ключові слова: студентоцентрований підхід; вокальна педагогіка; вища мистецька освіта; сольний спів; освітні потреби студентів; якість освітнього процесу; індивідуальна освітня траєкторія; практична підготовка.

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ БАТЬКІВ І ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ

Вікторія Іванова — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті представлено теоретичне обґрунтування особливостей партнерської взаємодії батьків і закладу дошкільної освіти в період адаптації дитини раннього віку, а також визначено її роль у створенні сприятливих умов для успішного входження дитини в нове освітнє середовище. Наголошено, що адаптація дитини раннього віку до умов закладу дошкільної освіти є складним і багатогранним процесом, який охоплює фізіологічні, психологічні та соціальні зміни в її житті. Її ефективність значною мірою залежить від дорослих, що супроводжують цей процес, передусім від узгодженості їхніх дій, взаєморозуміння та налагодженої взаємодії між батьками і педагогами. Підкреслено вагомість підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти до налагодження партнерської взаємодії з батьками та підтримки дитини раннього віку в адаптаційний період.

Ключові слова: партнерська взаємодія; адаптація; дитина раннього віку; батьки; заклад дошкільної освіти; вихователь закладу дошкільної освіти; сімейне виховання; Академія свідомого батьківства; професійна підготовка.

ПРОЄКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЗАШКІЛЬНИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Андрій Максютов — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті висвітлено особливості проєктування навчально-виховного процесу в позашкільних освітніх закладах на основі компетентнісного підходу. Встановлено, що формування базових компетентностей вихованця позашкільної освітньої установи полягає в опануванні соціального досвіду, його трансформації у власні цінності, установки, орієнтації, а згодом – у відтворенні набутого соціального досвіду через діяльність у системі соціальних взаємозв’язків і відносин. З’ясовано, що застосування під час конструювання навчально-виховного змісту системного підходу передбачає врахування принципів цілісності, функціональності й доцільності, що сприяє системному вибудовуванню конкретних аспектів формування базових компетентностей вихованців позашкільних освітніх установ.

Ключові слова: освіта; заклади позашкільної освіти; компетентнісний підхід; навчально-виховний процес; учнівська молодь.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Валерія Павлова — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У публікації досліджується трансформація вищої освіти України через впровадження цифрових інструментів персоналізованого навчання. Визначено, що цифровізація стала фундаментом стійкості системи вищої освіти в умовах війни. Проаналізовано можливості сучасних цифрових платформ і сервісів щодо підтримки персоналізованого навчання в умовах цифрової трансформації та воєнного стану. Визначено складові персоналізованого навчання, проаналізовано власний досвід щодо персоналізації навчання через цифрові інструменти та встановлено, що інтеграція цифрових платформ та сервісів дає можливість створити гнучке та інклюзивне освітнє середовище, здатне оперативно реагувати на індивідуальні потреби здобувачів та виклики воєнного часу.

Ключові слова: персоналізоване навчання; індивідуальна освітня траєкторія; індивідуальний освітній маршрут; цифрові інструменти; штучний інтелект в освіті.

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ І СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ольга Рейпольська, Олег Топузов — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті теоретико-методологічного характеру здійснено аналіз нормативних і наукових підходів до партнерської взаємодії закладу дошкільної освіти й сім’ї у формуванні безпечної поведінки дітей. Метою визначено теоретично обґрунтувати завдання, зміст та принципи партнерської взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї у вихованні безпечної поведінки дітей дошкільного віку. Уточнено, що партнерство є системною педагогічною категорією, яка забезпечує єдність вимог, спільне планування, обмін інформацією та координацію виховних впливів у середовищах «сім’я – ЗДО». Виокремлено принципи: дитиноцентризм, науковість і доказовість, системність, послідовність, наступність, доступність і зрозумілість.

Ключові слова: заклад дошкільної освіти; сім’я; партнерська взаємодія; безпечна поведінка; дошкільний вік; батьківська залученість; педагогічні принципи.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Тетяна Совік — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування професійної компетентності студентів-музикантів у процесі проходження педагогічної практики. Визначено сутність професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва як комплексної характеристики особистості, що поєднує музично-виконавський, педагогічний, методичний, комунікативний та рефлексивний компоненти. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування професійної компетентності студентів під час практики в закладах загальної середньої освіти. Розкрито роль рефлексії, наставництва, інтеграції теорії та практики, а також цифрових технологій у професійному становленні майбутнього педагога-музиканта. Запропоновано основні напрями формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах практичного навчання.

Ключові слова: професійна компетентність; студент-музикант; педагогічна практика; музична освіта; компетентнісний підхід; учитель музичного мистецтва.

ХІМІЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ З ІНФОРМАТИКОЮ

Юлія Сухомлінова — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано значення цифрових технологій для оновлення змісту й методики викладання хімії та обґрунтовано можливості інтеграції хімії з інформатикою на основі STEM/STEAM-підходу. Розглянуто сучасні цифрові засоби навчання хімії (віртуальні лабораторії, комп’ютерне моделювання, хмарні платформи, програми для візуалізації тощо) та наведено приклади їх використання в освітній практиці. Описано конкретні кейси інтегрованих уроків і проєктів, що поєднують хімію та інформатику. Проаналізовано педагогічні переваги такої інтеграції (підвищення мотивації, розвиток критичного мислення, індивідуалізація навчання тощо), а також окреслено труднощі (брак обладнання, потреба в підготовці вчителів, мовні бар’єри цифрового контенту) та перспективи (створення STEM-лабораторій, розвиток цифрової компетентності, впровадження доповненої та віртуальної реальності) інтеграції хімії з інформатикою в середній освіті.

Ключові слова: цифрові технології; STEM-освіта; інтеграція предметів; віртуальна лабораторія; інформатика; хімічна освіта; цифрова компетентність.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ СПІВПРАЦІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Володимир Товстоган, Руслана Мельничук — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті систематизовано організаційно-педагогічні умови ефективної співпраці учасників освітнього процесу в інклюзивному середовищі початкової школи. Показано, що результативність інклюзивного навчання визначається цілісною взаємодією всіх учасників. Виокремлено шість організаційно-педагогічних умов (узгодженість цілей та чіткий розподіл ролей у команді; регламентована комунікація та системний моніторинг індивідуальної програми розвитку; диференціація навчання та ресурсне забезпечення освітнього простору; партнерство з батьками як співучасть у прийнятті рішень; підвищення професійної компетентності команди та методичного супроводу; формування позитивної інклюзивної культури класу і школи) та розкрито їх значення для якості освітнього процесу. Запропоновано процесуальний, комунікативний, результативний і ресурсний критерії оцінювання ефективності співпраці.

Ключові слова: інклюзивна освіта; інклюзивне середовище; початкова школа; учасники освітнього процесу; командна взаємодія; педагогічне партнерство.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ СТУДЕНТІВ

Ульяна Чайковська — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

Статтю присвячено академічній доброчесності як фундаментальному елементу формування професійної етики студентів у сучасному освітньому середовищі України, оскільки вона забезпечує прозорість, об’єктивність і справедливість у процесі набуття знань та компетентностей. Як комплекс етичних норм і визначених законом правил, академічна доброчесність регулює поведінку всіх учасників освітнього процесу у сфері навчання, викладання та наукової діяльності, що є запорукою довіри до результатів навчання, достовірності наукових досліджень і позитивної репутації закладу вищої освіти. У контексті модернізації освітньої системи України її важливість зростає, адже вона сприяє формуванню відповідальної, критично мислячої та професійно орієнтованої особистості. Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», академічна доброчесність розглядається як ключова складова системи забезпечення якості освіти, що визначає ефективність функціонування університетів та професійне становлення їхніх студентів і випускників. Академічна доброчесність також сприяє формуванню в студентів стійких моральних орієнтирів, які визначають їхню подальшу поведінку у професійному середовищі, а також стимулює розвиток навичок самостійної роботи та відповідального ставлення до результатів власної діяльності. Розуміння її сутності допомагає здобувачам освіти усвідомлювати значення чесного засвоєння знань, що надалі підвищує їхню конкурентоспроможність на ринку праці. Культура доброчесності створює атмосферу взаємної довіри в університетській спільноті, а також сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. В умовах цифровізації освіти принципи доброчесності набувають ще більшого значення, оскільки забезпечують відповідальне використання інформаційних ресурсів та підтримують високі стандарти академічної діяльності, що є важливою умовою розвитку сучасної системи вищої освіти України.

Ключові слова: академічна доброчесність; професійна етика; студенти; освітній процес; етичні принципи; плагіат; наукова доброчесність.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Євген Шубін, Олег Предместніков — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті розглянуто теоретико-методологічні основи формування цифрової компетентності майбутніх юристів, визначено її склад, структуру та ключові навички в умовах цифрової трансформації правничої освіти. Проведено аналіз сучасних наукових підходів і методологій розвитку цифрових умінь, необхідних для професійної діяльності юриста. Окрему увагу приділено педагогічним умовам і методологічним стратегіям інтеграції цифрових технологій у навчальний процес закладів вищої юридичної освіти. Встановлено, що цифрова компетентність є невід’ємною частиною професійної підготовки юристів і передбачає поєднання теоретичних знань із практичним застосуванням сучасних цифрових інструментів. Підкреслено роль Legal Tech-платформ та VR/AR-симуляцій у формуванні практичних, аналітичних і прогностичних навичок, а також важливість комплексного оцінювання цифрових компетентностей з урахуванням цифрової етики, інформаційної безпеки та адаптивності до цифрових трансформацій у правничій сфері.

Ключові слова: цифрова компетентність; цифрові технології; Legal Tech; інформаційно-комунікаційні технології; цифрова етика; професійна підготовка.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ В ШКОЛІ

Барус Маріанна, Скрипська Ольга — Tue, 21 Apr 2026 00:00:00 +0000

У статті розкрито можливості формування екологічної компетентності учнів під час вивчення органічної хімії в закладах загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на інтеграції принципів «Зеленої хімії», аналізі атомної ефективності хімічних процесів та застосуванні контекстних завдань, пов'язаних із екологічними наслідками воєнних дій в Україні. Обґрунтовано роль хімічних знань у відновленні екосистем та реалізації цілей сталого розвитку. Питання захисту довкілля на сучасному історичному етапі досить важливе, оскільки спостерігається загострення екологічних проблем. Основною причиною екологічних лих та катастроф є проблеми несвідомої поведінки людей. Теперішнє покоління забуває про необхідність досягнення гармонії з природою, ним рухає не любов до всього живого, а перевернута шкала цінностей, що вимагає лише збільшувати споживання природних багатств, бездумно підкорювати та перетворювати природу.

Ключові слова: екологічна компетентність; органічна хімія; Зелена хімія; атомна ефективність; воєнна екологія.