ФЕНОМЕН РОЗВИТКУ ТА ЙОГО МОДЕЛІ ЯК ОСНОВА ПРОЕКТУВАННЯ ЛЮДИНОМІРНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті систематизовано ключові смисли поняття розвитку, проаналізовано різноманітні теоретичні уявлення про родову сутність явища розвитку, які виробилися в історії наукового оформлення його категоріального змісту в соціально-гуманітарному знанні. Використовуючи метод моделювання, автор обґрунтовує комплекс моделей розвитку людини, що утворився впродовж розгортання соціо-гуманітарних наук та був імплементован у систему мистецької освіти. Впорядкування понятійно-категоріального апарату цілісної теорії людиномірності мистецької освіти детерміновано врахуванням наукового і практичного досвіду її функціонування в теоцентристській, натурцентристській, соціоцентричній, антропоцентрованій і антропоцентричній, андрагогічній, кваліфікаційно-компетентнісній, людиноцентрованій, акмеологічній моделях. Автор акцентує на продуктивності холістичної моделі мистецької освіти, людиномірність якої закладено в її меті – цілісний розвиток людини засобами мистецтва.

Segeda Natalya. Phenomenon of development and its models as a basis of forming of the human dimensional education

The article systematizes senses of the concept of development; it analyzes various ideas of the essence of the phenomenon of development which were formed within the socio-humanitarian learning. Applying the modeling method the author gives grounds for the complex of the human development models, which were formed in the course of development of social and humanities sciences, and were introduced in the system of art education. Systematization of the notional and categorical apparatus of the human dimension theory in art education is determined by considering scientific and practical experience of its functioning in the theo-centric, nature-centric, socio-centric, anthropocentric, andragogic, qualification and competence, human dimensional and acmeological models. The author emphasizes productivity of the holistic model of the art education, the human dimension of which is realized through its aim – harmonization of the integral human development by means of art.

Ключові слова:

розвиток, освіта, мистецтво, людиномірність, природні задатки, духовне життя, розвивальне навчання, естетичне виховання, самовтілення, виконавська досконалість.

Key words:

development, education, human dimension, natural inclinations, spiritual life, developmental education, aesthetic upbringing, self-incarnation, performing perfection.

Список використаних джерел

1. Вахтеров В.П. Избранные педагогические сочинения / В.П. Вахтеров; сост.: Л.Н. Литвин, Н.Т. Бритаева. — М.: Педагогика, 1987. — 400 с.
2. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С.И. Гессен. — М.: Школа-Пресс, 1995. — 448 с.
3. Карл Роджерс и его последователи: психотерапия на пороге XXI века; пер. с англ. / под ред. Дэвида Брэзиера; под общ. ред. А.Б. Орлова. — М.: Когито-Центр, 2005. — 314 с.
4. Макаров М.И. Психолого-педагогическая антропология:учеб.-метод. пособ. для специальности «Педагог-психолог» / М.И. Макаров. — М.: МГГУ им. М.А. Шолохова, 2007. — 54 с.
5. Никандров Н.Д. На пути к гуманной педагогике / Н.Д. Никандров // Советская педагогика. — 1990. — № 9. — С. 41—47.
6. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания: Опыт педагогической антропологии / К.Д. Ушинский. — М.: ФАИР-Пресс, 2004. — 256 с.

References

1. Vakhterov, V. P. (1987). Selected pedagogical works. Moscow: Pedagogika. [in Russian].
2. Gessen, S. I. (1995). Pedagogy fundamentals. Introduction into applied philosophy. Moscow: Shkola-Press. [in Russian].
3. Carl Rogers and his disciples. (2005). Psychotherapy at Threshold of XXI century. In D. Brazier. Moscow: Kogito-Centre. [in Russian].
4. Makarov, М. I. (2007). Psychological and pedagogical anthropology: study guide for specialty «Teacher-psychologist». Moscow: MSHU after М. А. Sholokhov. [in Russian].
5. Nikandrov, N. D. (1990). On the way to humane pedagogy. Soviet pedagogy. 9. 41—47. [in Russian].
6. Ushynskiy, К. D. Man as an object of upbrining: Experience of pedagogical anthropology. Moscow: FAIR-Press. [in Russian].