ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ В КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ ПРОТЯГОМ XV-XVIIІ СТОЛІТЬ

Анотація

У статті зроблено спробу прослідкувати процес формування системи влади та управління в Кримському ханстві протягом XV-XVIIІ століть. Актуальність статті полягає у важливості переосмислення значення системи влади та управління в Кримському ханстві у період XV-XVIIІ століть.  Мета статті – характеристика державного устрою та системи влади в Кримському ханстві протягом XV-XVIIІ століть. Результати дослідження полягають у висновку, що процес формування Кримського ханства, розпочавшись в XV ст., зумовив певну трансформацію державного устрою Кримського ханства в напрямку децентралізованої унітарної держави. В цей час хан, як верховний голова Кримського ханства, перебував у залежності від султана Османської імперії. Загалом, п’ять кримсько-татарських родів були представниками вищого стану. Кожен голова роду у своєму бействі вважався необмеженим деспотом, що очолював адміністрацію та суд. Для здійснення судових повноважень бей отримував від кади-аскера (державного судді) грамоту. Залежність беїв від хана насамперед уособлювалась в їхньому призначенні забезпечувати військовий контингент. Кримське ханство являло собою тип децентралізованої унітарної держави, територія якого була поділена на бейства, на чолі з беями. У кожному бействі існували власні органи влади та військові сили. Навіть виконавчі повноваження на місцях здебільшого здійснювалися не центральними державними органами Кримської держави, а внутрішніми структурами бейських родів.

Ключові слова: система влади, управління, Кримське ханство, бейство, диван, курултай.