ДУХОВНО-ГУМАНІСТИЧНА, КУЛЬТУРОЛОГІЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ РОЗУМІННЯ РЕЛІГІЙНО-ЕТИЧНИХ НАДБАНЬ У РЕНЕСАНСНІЙ КУЛЬТУРІ

Анотація

У статті розглянуто набутки етнокультурної спадщини, зокрема приділено увагу релігійній ідеї як базису високого розквіту гуманістичних ідей в Україні. Акцентовано увагу на особливостях українського Ренесансу: якщо в Європі гуманізм був зорієнтований на відвернення від богословських тем і крутий поворот до світської тематики, то в Україні саме завдяки релігії розвивалися освіта, науки, громадські ініціативи. Спільним надбанням у цьому напрямі є увага до прав людини. В умовах окатоличення й іноземного вторгнення актуальним для українців було відстоювання права на успадкування своєї віри, мови, освіти, культурної спадщини, самовдосконалення, самовизначення. Права українців на свою Віру, Волю, культуру утверджували вчені, інтелігенція, духовенство, козацтво, старшина, князі, педагоги, меценати, а захищали козаки та братчики. Проаналізовано традиційно-звичаєву культуру, яка спиралася на дотримання християнського кодексу й спрямовувалася на вдосконалення людини, виховувала повагу до патріотів, захисників своєї культури.

Ключові слова:

першопричини зла; релігійні ідеї; культурна спадщина; громадські об’єднання; духовна ідентичність; український Ренесанс.