Професійна культура вчителя: толерантність як компонент моделювання освітнього процесу

Анотація

У статті розглянуто деякі аспекти соціально-педагогічної проблеми формування толерантності як важливого компонента моделювання професійної культури вчителя. Реальність праці вчителя з позицій толерантності визначають: особистість учителя, що володіє толерантними якостями; вияви толерантності в професійній діяльності та реалізація принципів толерантності в педагогічному спілкуванні. Визначено три аспекти в єдності з передумовою, засобом і результатом формування толерантності молодого покоління. Висвітлено проблему дослідження толерантності студентів, що зумовлена трансформацією політичної, економічної систем, соціально-психологічною ситуацією в суспільстві та інтолерантністю. З’ясовано, що толерантні люди, на відміну від інтолерантних, не перекладають відповідальність на інших і не прагнуть у всьому звинувачувати оточення. Інтолерантні ж акцентують на відмінностях між своєю і «чужою» групами. Вони не можуть до будь- чого ставитися нейтрально. Доведено, що педагог, окрім особистісно значущих для людини, а також професійно необхідних якостей, має володіти спеціальними вміннями взаємодії з дитячим колективом, а саме: гностичними, проєктивними, конструктивними, організаторськими, комунікативними та моделювальними. Підкреслено, що сучасний учитель повинен володіти технологією толерантного спілкування, яка полягає в здатності зрозуміти на основі зовнішніх виявів психічний стан іншої людини, повідомити іншим про ефективні способи спілкування з нею й на цьому підґрунті організувати процес ділової взаємодії.