НАОЧНА ГЕОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ СИЛОВОГО ПОЛЯ З ДВОМА ТОЧКОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ

Анотація

Однією з проблем геометричного моделювання є наочне представлення результатів та даних, що отримано експериментальним шляхом, у вигляді зрозумілого геометричного образу. Наочність геометричних моделей, процесів та явищ сприяє кращому розумінню суті даного процесу та явища.

Особливу значимість набуває наочність зображень багатовимірних процесів. Підвищення такої наочності сприяє відображенню процесу або явища множинами ліній, що характеризують особливості процесу або явища.

Геометричною інтерпретацією будь-якого силового поля є багатовид, вимірність якого залежить від кількості параметрів поля, які враховано при його моделюванні. Наочне уявлення багатовиду так само, як і будь-якої поверхні, залежить від вибору множин кривих (або прямих) ліній, на які можна розшарувати багатовид. Так, наприклад, сітка кривих на поверхні може як підвищити, так і зменшити наочність її зображення. На поверхнях, які утворено каркасно-кінематичним способом, за ці лінії, як правило, обираються твірні і траєкторії руху твірної. Такі сім’ї ліній не тільки представляють поверхню, але й демонструють процес її утворення.

Будь-який багатовид можна розшарувати на різні множини поверхонь (площин), кожна з яких може бути представлена своїм сітчастим або лінійним каркасом.

У даній статті пропонується чотиривимірне силове поле графічно відобразити у вигляді множин ліній рівних потенціалів і силових ліній.

На потенціал силового поля у довільній точці тривимірного простору впливають відстані від точок поля до джерел енергії. Цей вплив зменшується зі збільшенням відстані від точок простору до джерел енергії. У роботі [3] авторами запропоновано такий геометричний апарат, що враховує вплив віддаленості джерела енергії від точок енергетичного поля на потенціали цих точок, а також різноманітні схеми цього апарата в залежності від виду енергії від джерел та середи, в якій розповсюджується енергетичне поле.

Уявлення фізичного поля як множини ліній взаємного перетину однопараметричних множин софокусних еліпсоїдів, двопорожнинних гіперболоїдів та однопараметричної в’язки площин дозволяє геометрично моделювати поле у вигляді множин ізоліній та силових ліній, що посилює наочність геометричної моделі.

Множини ізоліній і силових ліній поля з двома точковими джерелами енергії утворюють геометричну модель поля у вигляді ортогональної структури ліній.

Ключові слова: силова лінія, силове поле, ізолінія, ізоповерхня, багатовид, фізичне поле, енергія, джерело енергії, відстань, вплив відстані, потенціал енергії.