ГЕОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОЛЯ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМИ ДАНИМИ З УРАХУВАННЯМ НЕСКІНЧЕННО ВІДДАЛЕНИХ ТОЧОК

Анотація

На стадії архітектурного проектування будівель і споруд одним з важливих аспектів є енергозбереження. Наприклад, можливість розраховувати оптимальне положення джерел енергії з їх оптимальною потужністю для досягнення необхідного потенціалу енергії в заданих точках цього поля. Вирішення таких задач заздалегідь дає можливість проектувальнику оптимально планувати витрати на енергетичні складові проекту. На потенціал довільної точки фізичного поля, утвореного у тривимірному просторі, впливає віддаленість цієї точки від джерела енергії. Цей вплив зменшується зі збільшенням відстані від точки поля до джерела енергії і збільшується зі зменшенням вказаної відстані. Формально цей вплив описується деяким параметром t [1]. Також особливий вплив на поширення енергетичного поля у тривимірному просторі, а тому і на потенціали точок цього поля, має тип енергії, що випромінюється, і та середа, в якій виникає це поле. Необхідно відзначити, що джерела енергії, що утворюють енергетичне поле, можуть бути точкові, протяжні (лінійні) [2], а також у вигляді поверхонь (площин).

Для врахування усіх цих параметрів у даній статті запропоновано експериментально отримані значення потенціалів окремих точок енергетичного поля, утвореного у тривимірному просторі одним точковим джерелом енергії, інтерполювати деякою кривої, яка дозволить визначати потенціал довільної точки цього поля на заданій відстані від джерела енергії з урахуванням нескінченно віддалених точок цього поля.

Якщо у схему, яка встановлює гіперболічну залежність між відстанню від джерела енергії до точки енергетичного поля і параметром впливу цієї відстані на потенціал точки поля, додати додаткову залежність, яка враховує експериментально отримані дані, можна отримати нову схему, що дозволяє не обмежувати відстані від точок поля до джерела енергії. Для вирішення задачі відстань l від точки енергетичного поля до точкового джерела енергії будемо відкладати не вздовж осі Ох, як це було в [3], а вздовж осі Ol (рис. 1), встановлюючи додаткову параболічну залежність між точками осей Ох і Ol, яка дозволяє враховувати експериментально отримані параметри.

Ключові слова: геометричне моделювання, енергетичне поле, потенціал енергії, точкове джерело енергії, відстань, функція, експериментальні дані, параболічна залежність.