ПРОЕКТУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА МІСТА ЯК ОПТИМІЗАЦІЙНА ЗАДАЧА
Анотація
Обґрунтовано актуальність теми, мети і задач дослідження, зроблено огляд публікацій. В основній частині розглядаються характеристики міста, які дають підстави визначити міське середовище як складну відкриту систему, що складається із підсистем біонічного та технічного походження, функціонування якої описується великою кількістю неоднорідних та частково неформалізованих параметрів та обмежень. Такі особливості потребують використання хвильової моделі С- простору у якості апарату моделювання середовища і теорії самоорганізації складних систем для розв’язання оптимізаційної задачі. У рамках даної парадигми сформульовано оптимізаційну задачу, визначено мету, показники і критерії оптимальності, ресурси і обмеження, методику оцінювання проміжних і кінцевих результатів, стратегію оптимізації. Спочатку розглядається ієрархія загального, групових та окремих показників, що обумовлено необхідністю узгодженої організації загального, групових та індивідуальних просторів міста. Далі показники групуються за рівнями взаємодії людини із оточуючим просторам; в основі цього групування лежить сценарій (1С, 1О) самоорганізації складних систем, що дозволяє визначати теоретичні значення вагових коефіцієнтів показників. Розглядається склад і наводяться дані про обмеження оптимізації, до яких відносяться діючі нормативні акти, необхідність збереження історичної спадщини, ресурсні обмеження. Ще одним із інструментів оптимізації є специфікації, які визначають основні характеристики комфортних житлових середовищ. Оцінювання результатів оптимізації здійснюється методом експертного оцінювання. Після стандартних процедур анкетування та обробки результатів, відбуваються розрахунки, які випливають із теорії самоорганізації систем. Наводиться послідовність загальної оптимізації, яка складається із 10 пунктів. Відзначається, що у окремих випадках доцільним є використання класичних методів оптимізації. Наводиться відповідний приклад. У висновках оцінюється теоретична та практична значимість отриманих результатів та визначаються напрями подальших досліджень.
Ключові слова: середовище міста, складна система, хвильова модель С-простору, теорія самоорганізації, багатокритеріальна оптимізація, експертне оцінювання, система підтримки прийняття рішень, БПЛА.