АНАЛІЗ ЗОН ПЕРЕГРІВУ ВІД НАДХОДЖЕННЯ ВІДБИТОЇ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Анотація

Сучасна архітектура використовує складні форми фасадів, зокрема параметричну архітектуру, динамічні фасади. Використання аналітичних поверхонь дає багато переваг при побудові форми поверхні, розрахунку несучої здатності, прогнозуванні властивостей поверхонь у різних сферах.

Поверхні із дзеркальними властивостями, такі як скло з різними покриттями, а також полірований метал, все частіше використовуються як оздоблювальні матеріали для фасадів. При використанні фасаду увігнутих поверхонь нульової, позитивної або негативної гаусової кривини виникають самоперетинання поверхонь відбитих променів, їх збіги і концентрація, що може призвести до енергетичного дисбалансу. Концентрацію енергії у певних місцях потрібно передбачати, щоб мати можливість побудувати захист від цієї концентрації.

У будівельній фізиці важливо мати можливість оцінювати відбивні властивості звуку, так і світла і сонця. Такий аналіз може забезпечити не лише комфортне життя навколо будівлі, але й запобігти серйозним збиткам людям та їх майну. Відомі випадки плавлення автомобілів та спалювання волосся городян та готелів через концентрацію сонячної енергії при відображенні від поверхні фасадів.

В статті аналізується пошук зон перегріву від надходження відбитої сонячної енергії від поверхонь фасадів будівель. Зони перегріву від відбитої сонячної енергії, згідно досвіду будівництва, можуть спричинити перегрів, пошкодження та пожежі. Завдяки побудові аналітичних поверхонь відбитих променів, знаходяться зони концентрації відбитих сонячних променів як подвійна лінії самоперетинів поверхонь відбитих променів. З енергетичної точки зору можна підрахувати кількість відбитої теплової енергії. Засоби захисту від перегріву обираються згідно геометричним та аналітичним розрахункам.

Ключові слова: інсоляція, поверхні відбитих променів, відбиваюча поверхня, перегрів.