МЕТОД ПОБУДОВИ ФАКТИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ КРИЛА ЛІТАКА В ПРОЦЕСІ ЙОГО ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Анотація

У статті запропоновано метод моделювання фактичних поверхонь консольної частини (консолі) крила літака в процесі його виготовлення, після остаточного складання та при експлуатації. Потреба у створенні геометричних моделей фактичних поверхонь зумовлена необхідністю дослідження деформацій планера літака з метою комплексної оцінки та прогнозування змін фактичних льотних характеристик виробу. Крім визначення фактичних льотних характеристик літака створення геометричних моделей фактичних поверхонь літака дозволить вирішити ряд інших задач, пов’язаних з підвищенням надійності виробу та рівня безпеки польотів. Крило літака зазнає значних регулярних навантажень, особливо при зльоті та посадці, що з часом може призвести до значних залишкових деформацій та зміни геометричних параметрів і, як наслідок, до погіршення льотних характеристик. Тому дослідження змін геометричних параметрів крила є одним з пріоритетних завдань.

Фактичні поверхні крила є основним елементом геометричної моделі, яка створюється на кожному з зазначених етапів. Ці поверхні формуються із застосуванням методу, який використовується при побудові поверхонь крила на стадії розроблення, але в якості вихідних даних використовуються не проєктні, а фактичні геометричні параметри, отримані певним чином на визначених етапах виготовлення або експлуатації літака. Фактичні геометричні параметри, які використовуються при побудові фактичних поверхонь крила, розраховуються на основі даних, отриманих в результаті обмірів агрегату із застосуванням сучасних лазерних вимірювальних засобів, і відображують геометричні особливості кожного окремого виробу. Створення таких моделей є частиною процесу формування цифрового двійника літального апарату.

Формування цифрового двійника готового виробу є одним з найбільш перспективних методів комплексного вирішення багатьох задач, які постають перед виробниками та експлуатантами сучасної авіаційної техніки. Зазначена концепція несе в собі ідею глибокого моніторингу геометричних, фізичних та поведінкових властивостей об’єкту впродовж всього його життєвого циклу шляхом їх відтворення у цифровому вигляді.

Ключові слова: цифровий двійник, літальний апарат, виробництво, експлуатація, крило, фактична геометрична модель