МОДЕЛЮВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЛЮДИНИ
Анотація
В роботі обґрунтовано актуальність теми, мети і задач дослідження, сформульовано мету, зроблено огляд попередніх публікацій.
В основній частині наведено результати моделювання основних подій життєвого циклу людини: пренатального періоду, періодів після народження, старіння, життєвого циклу у цілому.
Процеси життєвого циклу розглядаються у рамках теорії самоорганізації складних відкритих систем. У якості апарату дослідження використані абстракції та аксіоми хвильової моделі С- простору, які описують його об’єкти, стани, операції, взаємодії і вимірювання, а також засоби опису та верифікації. Безпосередньо для моделювання застосовано солітонно-хвильові моделі (СХМ) типу ОМ1.
Виходячи із наявних даних анатомії, фізіології та психології, проведено моделювання трьох ключових етапів пренатального періоду: перехід від клітинної до ембріональної стадій, перехід від ембріону до плоду, перехід від плідної стадії до народження. За результатами моделювання зроблено висновок про солітонно-хвильову природу процесів, зроблене припущення про необхідність резонансу, а також зовнішніх модуляцій.
Виходячи із сценарію самоорганізації (1С, 1О), розраховано тривалість вікових періодів; порівняння з емпіричними даними демонструє їх відповідність. Визначено психологічні спрямованості особистості для кожного з цих періодів. Остання обставина важлива для практичних задач архітектури і дизайну (типологія, стилістика, особливості ергономіки та можливі напрями розвитку смарт-технологій).
Виходячи із наявних даних про симптоматику старіння, а також їх теоретичних інтерпретацій у рамках геронтологічних досліджень, запропоновано модель старіння людини. У рамках СХМ старіння розглядається як зменшення потенціалу і згортка системи.
Представлено перша і фінальна ітерації моделі життєвого циклу у цілому. Наявність цієї моделі, яка відповідає відомим даним, дозволяє оцінити існуючи стратегії продовження життя.
У висновках оцінено теоретична та практична значимість отриманих результатів.
Ключові слова: складна відкрита система, хвильова модель С- простору, теорія самоорганізації, моделювання та багатокритеріальна оптимізація.