МЕТОДОЛОГІЧНІ НАСТАНОВИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ: ВІД ПОЕТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДО ПОЕТИЧНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ

Анотація

Виявляються ключові методологічні постулати постмодернізму (деконструкція, ризоматичність, номадичне мислення тощо), які впливають на формування поетичного мислення та поетичної раціональності, надаються змістові характеристики цим феноменам. У фокусі постмодерністської уваги – алегорично насичений текст, який прочитується через інший текст. Постмодернізм залучає до аналізу реальності поетичне мислення – спосіб мислення, заснований на презумпції принципової недомовленості й метафоричності. Способом нового розуміння людини і світу є також поетична раціональність. Завдяки поетичній раціональності людина залучається до космічного буття, долає розділеність душі й тіла, чуттєвого й умоглядного, фізичного та психічного. Засобами поетичної раціональності ведеться пошук нових форм достовірності знання, естетичного розуміння істини. Істина розглядається як онтологічна властивість людини, як істина власного існування, що реалізується через бажання. Згідно з поетичною раціональністю, людина є автором і творцем своїх стосунків зі світом. Саме тому ціннісно-вольове ставлення до життя цінується вище за морально-вольові властивості. Постмодернізм пропонує власний, відмінний від попередніх тип раціональності, який пояснює світ і ставлення людини до світу через інтуїтивне, емоційне, ціннісне, метафоричне, тілесне, поетичне. У постмодернізмі відбувається повільний перехід від поетичного мислення до поетичної раціональності, яка реанімує міфопоетичне ставлення до світу, де людина перебуває в повній гармонії з природою і залучається до космічного буття. Однією з теоретичних засад становлення поетичної раціональності визнається метафоричність мислення. Не лише використання метафори, а й її інтерпретації є проявом творчості, уяви, фантазії, що дає змогу сформувати новий погляд на будь-яку проблему, новий підхід до її розв’язання. У поетичній раціональності постмодернізм маніфестує свої основні методологічні настанови: деконструкціоністську, номадологічну методології, ризоматичність у розумінні реальності, плюралістичне бачення світу, дискурсивність та інтертекстуальність