Безсуб’єктне пост/не/управління: досвід в’язниць

Анотація

З’ясовано, що нині Україна переживає перехідний етап розвитку, що характеризується посиленням ролі неконтрольованих людьми тенденцій, які спонукають їх до соціальних перетворень у всіх галузях, зокрема, в управлінській. Зауважено, що одним з них може стати поширення досвіду роботи в’язниць, де управлінська діяльність перетворюється на суто технологічну (програмовану), внаслідок чого виникає нове явище – інформаційний менеджмент із притаманним йому безсуб’єктним пост/не/управлінням. Проаналізовано проекти в’язниць – Паноптикон Мішеля Фуко та Суперпаноптикон Марка Постера – і встановлено, що вони створювалися з метою визначення меж рутинності та монотонності рухів і дій людини, характерних для економіки індустріального суспільства. Підтверджено, що за допомогою інформації, внесеної до бази даних Суперпаноптикону (банківської системи), про що свідчить кредитоспроможність клієнта, він отримує різноманітні переваги. Доведено, що головною функцією Паноптикону є гарантування перебування в просторі, що ретельно охороняється, а першорядним завданням бази даних – щоб жоден зі сторонніх не ввійшов до неї; Паноптикон має на меті прищеплення мешканцям дисципліни як засобу проти незвичності та відмінності від інших, а також права вибору і будь-якого різноманіття.