СІМ’Я ЯК ПЕРВИННИЙ ІНСТИТУТ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33842/22195203-2026-36-137-98-103

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування сутності сім’ї як первинного інституту виховання дитини раннього віку та визначення умов ефективного впливу на всебічний розвиток особистості в сенситивний період дитинства. Підкреслено, що період раннього дитинства вважається особливо чутливим для формування особистості дитини, оскільки саме в цей час закладаються основи довіри до навколишнього світу, виникає емоційна прив’язаність, формуються перші соціальні вміння та початки самостійності. Наголошено, що провідна роль у цьому процесі належить батькам, які задовольняють базові потреби дитини та створюють сприятливі умови для всебічного розвитку. Умовами ефективного впливу на всебічний розвиток особистості в цей період дитинства визнано: створення безпечного й емоційно комфортного середовища, педагогічний супровід та консультування батьків щодо особливостей освіти, виховання і розвитку дітей раннього віку, формування їхніх педагогічних знань і вмінь, а також забезпечення якісної партнерської взаємодії сім’ї та закладу дошкільної освіти.


Ключові слова: дитина раннього віку; сім’я; батьки; адаптація; виховання; партнерська взаємодія; співпраця; педагогічні умови.

Завантаження

Опубліковано

2026-04-21