Філософське підґрунтя розуміння поняття «милосердя» як сімейної цінності

Анотація

У статті обґрунтовано актуалізацію спадщини античних філософів у сучасних підходах до сімейного виховання на засадах гуманізму та милосердя. Досліджено доробки таких видатних філософів, як Сократ, Платон, Арістотель, Конфуцій, Сенека, Марк Аврелій, Цицерон, Лукрецій, зокрема їхні підходи до виховання молодого покоління в атмосфері доброти, співчуття та емпатії. Акцентовано на необхідності зосередження сучасних науковців на проблемі сімейного виховання, де милосердя сьогодні втратило своє значення як найважливіша людська цінність. Доведено, що звернення до витоків спроможне відродити головні сімейні цінності, зокрема толерантність і півчутстя. Систематизовано теоретичні ідеї давніх філософів і узагальнено їхній досвід виховання милосердя з метою творчого використання в сімейному вихованні сучасної дитини. Наголошено на необхідності висувати на перший план людину як цінність, що відповідає філософії Конфуція. Схарактеризовано вчення Сократа і Платона, де йдеться про важливість вияву співчуття до оточення. Підкреслено необхідність використання творчого доробку давньоримських філософів, як істинних носіїв доброти та милосердя, які бачили реальний розвиток держави у ихвованні доброти в конжому індивідуумі. Наведено трактування поняття «милосердя» Сенекою, який першим його використав. Висвітлено основні підходи до виховання співчуття, що містять праці Цицерона та Епіктета. Показано, що гарним прикладом виховання для батьків і дітей може служити твір Плутарха «Порівняльні життєписи». Наголошено, що без культивування таких гуманістичних цінностей, як милосердя, терпимість, людяність, толерантність, емпатія, досить складно очікувати на покращення моральної ситуації в сучасному суспільстві