МОДЕЛЮВАННЯ РОБОЧИХ ПОВЕРХОНЬ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБІВ НА ОСНОВІ МАСИВУ ТОЧОК

Анотація

Формування геометричної моделі виробу по реальному фізичному зразку потребує розробки методів моделювання поверхонь за заданими умовами. Такі методи доцільно використовувати при моделюванні складних динамічних поверхонь, до яких відносяться поверхні, функціональним призначенням яких є взаємодія з середовищем. При проектуванні динамічних поверхонь необхідно забезпечити ламінарний характер обтікання їх потоком. При моделюванні поверхонь на основі каркаса властивості поверхонь забезпечуються властивостями його елементів - плоских і просторових кривих ліній. З геометричної точки зору ламінарне обтікання можна забезпечити за рахунок закономірної зміни кривини та скруту уздовж ліній, що належать поверхні.

У статті розроблено метод формування лінійчатих каркасів поверхонь на основі масиву точок. З вихідного масиву точок виділяються підмножини - точкові ряди, на основі яких формуються лінійні елементи каркаса поверхні. Каркас формується на основі сімейства напрямних і сімейства твірних кривих ліній. Запропоновано способи формування лінійних елементів каркаса із забезпеченням регулярної зміни геометричних характеристик уздовж кривої при контролі за виникненням особливих точок. Зазначені властивості елементів каркасу забезпечують необхідні властивості поверхні. Розроблений метод випробувано при моделюванні функціональних поверхонь, що обмежують межлопаточний канал робочого колеса турбокомпресора. Подальший розвиток може бути методу направлено на підвищення його універсальності і можливостей адаптації під вимоги конкретних прикладних задач. Така задача може бути вирішена нарощуванням умов, що накладаються на обвід за рахунок збільшення числа параметрів формоутворення.

Ключові слова: дискретно представлена крива, дотична, монотонна зміна кривини, нормаль, радіус кривини, центр кривини.