АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА З ФУНКЦІЄЮ РЕАЛІСТИЧНОСТІ В BLENDER 3D
Анотація
Розвиток комп’ютерних технологій дозволяє дизайнерам активніше експериментувати та проектувати навколишнє середовище. Комп’ютерні моделі навколишнього середовища використовуються для комп’ютерних ігор, тренажерів, в кінематографії та мультиплікації. Синтезовані зображення для навчання нейронних мереж наразі є дуже перспективним напрямком досліджень. Окрім цього комп’ютерну графіку широко використовують дизайнери. Реалістичні зображення допомагають зрозуміти просторові співвідношення та взаємодію різних елементів середовища, аналізувати ефективність використання простору, оптимізувати розташування елементів для максимального комфорту та функціональності, фотореалістична візуалізація дозволяє дизайнерам краще реалізовувати свої ідеї та забезпечувати високий рівень задоволення клієнтів. Таким чином, підвищення реалістичності моделей навколишнього середовища є актуальною задачею.
В статті наводиться аналіз рішень, що використовуються для синтезу реалістичних сцен та введення елементів рандомізації на різних етапах моделювання. Авторами пропонується автоматизувати процес моделювання 3D об’єктів для підвищення реалістичності сцен. Для цього вводиться випадкова складова, що дозволяє коригувати позицію елементів складеного об’єкта на основі евклідових перетворень. Для дизайнерських проєктів важливою функцією є збереження пропорцій при зміні масштабу у вибраних межах. Користувачі мають можливість встановлювати діапазони змін рандомізованих параметрів. Для контролю за позицією елементів та їх деформації запропоновано зміщувати центр ваги габаритної оболонки, та виділити основні позиції для автоматизованої рандомізації: верхню, центральну та нижню.
Розроблено програмне забезпечення та проведено його тестування з різними параметрами налаштування для обраних об’єктів, що дозволяє підвищити реалістичність середовища та зменшити час на коригування об’єктів сцени.
Ключові слова: тривимірна складна модель, рандомізація положення елементів, евклідові перетворення, об’ємно-просторове конструювання, візуалізація, центр ваги габаритної оболонки.