СУБ’ЄКТ-ОБ’ЄКТНА ПАРАДИГМА У ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ: ПОТЕНЦІАЛ І МЕЖІ ЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

Проаналізовано переваги й недоліки суб’єкт-об’єктної парадигми на прикладах її втілення у теорії пізнання та теорії соціальної дії – на прикладі порівняння з теорією пізнання, яка базується на філософських концепціях комунікації. Виявлено можливості подолання протиставлення теорій суб’єктивності та теорій інтерсуб’єктивності на прикладі взаємообумовленості діяльності суб’єктів і соціальної комунікації у освітньому процесі. Розрізнено традиційну суб’єкт-об’єктну та новітню комунікативну парадигми у філософії освіти: новітня парадигма суб’єктивності реалізується завдяки аналізу взаємного розкриття суб’єктивності усіх учасників освітнього процесу як комунікативного за своєю сутністю. Тим самим потенціал суб’єктивності розкривається залежно від типу комунікації.

Ключові слова: теорія пізнання, теорія соціальної дії,  суб’єкт-об’єктна парадигма, інтерсуб’єктивність, комунікація, освітній процес.

Воробьёва Любовь. Субъект-объектная парадигма в философии образования: потенциал и пределы применения

Проанализированы преимущества и недостатки субъект-объектной парадигмы на примерах ее воплощения в теории познания и теории социального действия – на примере сравнения с теорией познания, которая базируется на философских концепциях коммуникации. Выявлены возможности преодоления противопоставления теорий субъективности и теорий интерсубъективности на примере взаимообусловленности деятельности субъектов и социальной коммуникации в образовательном процессе. Разграничены традиционная субъект-объектная и новейшая коммуникативная парадигмы в философии образования: новейшая парадигма субъективности реализуется благодаря анализу взаимного раскрытия субъективности всех участников образовательного процесса как коммуникативного по своей сущности. Тем самым потенциал субъективности раскрывается в зависимости от типа коммуникации.

Ключевые слова: теория познания, теория социального действия, субъект-объектная парадигма, интерсубъективность, коммуникация, образовательный процесс.

Vorobyovа Lyubov. Subject-object paradigm in the philosophy of education: potential and boundaries of applicability

The article offers the analysis of advantages and disadvantages of the subject-object paradigm on the examples of its embodiment in the theory of knowledge and theory of social action – on the example of its comparison with the theory of knowledge which is based on the philosophical conceptions of communication. The author has detected possibilities of overcoming oppositions of the subjectivity theories and inter-subjectivity theories on the example of interdependence of the subjects’ activity and social communication in the educational process. There have been distinguished the traditional subject-object and newest communicative paradigms in the philosophy of education: the newest subjectivity paradigm is realized owing to the analysis of mutual elucidation of subjectivity among all the participants of the educational process as a communicative one in its essence. Thus, the subjectivity potential is revealed depending on the type of communication.

Key words: epistemology, theory of social action, the subject-object paradigm, intersubjectivity, communication, educational process.