До питання про переосмислення дихотомії «розум-тіло»: від Просвітництва до німецького романтизму

Анотація

Визнаючи могутній вплив романтизму, західна «Теорія» намагається вирішити проблеми, виявлені романтизмом, починаючи з найпарадоксальнішої тези, а саме: «Єдині ліки від постмодернізму – це невиліковна хвороба романтизму». Німецький романтизм такий важливий саме в своєму зв’язку з різними стилями в різні епохи, так діаметрально протилежними як Відродження, Просвітництво або постмодернізм. Популяризувавши розум, філософи Просвітництва привносять акцентуалізацію таких опозицій, як «розум-емоції», «розум-уявлення», «розум-інтуїція». Важливо те, що у романтизмі на перший план виходить плотська сторона буття, здійснюючи реверс в просвітницьких дихотоміях, акцентуалізуя емоційність, споглядальність, пасивність, уяву і фантазії, що «за визначенням» відповідає фемінінним витокам. У той самий час ідеал незалежної жінки, що виник у філософсько-літературній творчості німецьких романтиків, завдав удару по есенціалістському мисленню, що надав можливість розглядати жінку як рівну – можливо, й вищу – людську істоту.