ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЕСКІЗИ І РОБОЧІ КРЕСЛЕНИКИ ДЕТАЛЕЙ»: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ

Анотація

У статті представлено результати спостережень за процесом вивчення теми «Ескізи і робочі кресленики деталей» у межах курсу технічного креслення в умовах дистанційного навчання. Сучасні інформаційно-комп’ютерні технології забезпечують можливість реалізації дистанційного формату, проте вивчення інженерної графіки, що має специфічну візуально-просторову природу, супроводжується низкою труднощів.

Ключовим чинником розвитку просторового мислення є здатність відтворювати зорове сприйняття геометричного об’єкта на площині та, навпаки, уявляти об’єкт за його плоским зображенням. Формування таких навичок починається з виконання зображень предметів з натури, що надалі переходить у побудову ескізів і робочих креслеників типових деталей.

Для студентів, які не мають попередньої графічної підготовки або демонструють низький рівень просторової уяви, робота з натурою є найбільш ефективним способом засвоєння матеріалу. В умовах скорочених програм і дистанційного навчання зростає обсяг самостійної роботи, що висуває підвищені вимоги до її організації та методичного забезпечення.

Постійне вдосконалення освітнього процесу зумовлюється потребою в розробці нових методичних підходів із використанням цифрових технологій. Оволодіння технічним кресленням як основою інженерної мови неможливе без практичної підготовки. З цією метою розроблено ефективні моделі навчальних завдань з теми «Ескізи і робочі кресленики деталей», які сприяють формуванню необхідних компетентностей. Однак результати спостережень свідчать, що дистанційне навчання не здатне повністю замінити традиційну роботу з натури, що вимагає подальшого розвитку методичної бази.

У статті також наведено приклади типових деталей, обраних для вивчення, та схеми завдань з побудови їх робочих креслеників.

Ключові слова: інженерна графіка, технічне креслення, ескіз, робочий кресленик, типова деталь, просторове мислення.