Діалогічний метод у пізнанні, спілкуванні та навчанні

Анотація

У статті проаналізовано діалогічну
форму спілкування та її
використання в авнчальному
процесі як ефективного засобу
розвитку особистості майбутнього
фахівця. Діалог розглядається як
особливе дидактико-комунікативне
середовище, яке створює умови
для актуалізації особистісних
функцій його учасників, а також
принципово нові передумови
організації та гуманізації спільної
діяльності в педагогічному процесі.
Саме діалог є способом
продуктивної суб’єктної
пізнавальної та соціокультурної
діяльності, зокрема майбутніх
фахівців, тому визнано його
значущість у фморуванні як
життєвих компетентностей, так
і професійних, що уможливлюють
самостійне та незалежне
інтелектуальне мислення,
здатність до етичної і морально-
духовної взаємодії з нші ими
людьми, до системної, педагогічної
модернізації організації
навчального процесу на
інноваційних засадах. Діалог як
складник комунікативної взаємодії
під час навчання, у професійній та
соціокультурній діяльності
актуалізується в ргаонізації
сучасного навчального процесу,
що пов’язаний з пізнанням картин
розмаїття світу, багатокультурних
відносин у суспільстві та множини
духовно-культурних практик.
У статті наведено також основні
характеристики освіти в «Школі
діалогу культур», яка передбачає
зовсім інші, порівняно
з традиційними, педагогічні
принципи. Інтерес до діалогової
форми взаємодії з боку педагога
зумовлений усвідомленням
негативного впливу монологу на
навчальний процес, коли немає
діалогової комунікації.