Художній переклад як іншомовна подібність оригінального тексту

Анотація

статті висвітлено основні проблеми перекладу художнього тексту як найскладнішого виду перекладацької діяльності. Розкрито різні підходи до аналізу художнього перекладу з позицій визначення його результатів: оцінювання співвідношення між вихідним і вже готовим перекладеним текстом за такими критеріями, як адекватність, еквівалентність, повноцінність. Схарактеризовано особливості перекладацької діяльності, яка полягає у відтворенні лінгвістичних, когнітивних і культурологічних аспектів тексту оригіналу в тексті перекладу. Проаналізовано сприйняття перекладу публікою і вплив перекладеного тексту на адресата.
В статті підкреслено, що переклад художньої літератури пояснюється лінгвістами з точки зору визначення його результатів, тобто з точки зору адекватності, еквівалентності, повноти та інших способів вимірювання співвідношення між оригіналом і готовими перекладними текстами. Тут слід згадати визначення А. Федорова, який вважав, що під повнотою перекладу слід розуміти передачу специфічного для оригіналу співвідношення змісту і форми шляхом відтворення його особливостей (якщо специфіка мови перекладу це дозволяє) або «створення функціональних відповідностей цих ознак». Сам термін «повнота» більш точно визначає співвідношення між оригіналом і перекладом, оскільки між ними неможливо поставити знак рівності, є лише вказівка на ступінь повноти їх відповідності.