ВИКОРИСТАННЯ СТРУКТУРНО-ПАРАМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИМІРЮВАННІ ВЕЛИЧИНИ КУТІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З КОЛОМ
Анотація
У статті розглянуто можливі випадки положення величини кутів відносно кола та сформульовано основи і принципи метода структурно - параметричного моделювання при вимірюванні величини кутів, пов’язаних з колом. При цьому метод структурно-параметричного моделювання дозволяє на першій стадії, якою є розміщення вершини кута, визначати його величину на основі узагальнених принципів залежностей, які визначає опублікована авторами раніше теорема про вимірювання величини кутів, пов’язаних з колом, [1]. Випадки положення вершини кутів відносно кола були зведені до трьох наступних можливих розміщень, а саме: - у колі: - на колі та за його межами. Окремо, було виділено випадки положення вершини кута в центрі кола (центральний кут) та поза колом, за умови, коли вершина кута прямує до нескінченності (січні вершини кута – паралельні між собою). Такий метод доцільно використовувати при побудові геометричних залежностей на схемі модифікованого кінематичного гвинта, оскільки для побудови спряжених поверхонь необхідно точно визначати геометричні параметри величини кутів у колі. Велике значення такий підхід має також при побудові кутів на колесі, що має велике значення у кінематиці. За допомогою визначення структурно-параметричних залежностей, спираючись на розглянуті випадки, зручно моделювати сукупність складних геометрично спряжених гвинтових поверхонь з подібними характеристиками, змінюючи лише відповідні аналітичні значення. Таким чином, описані вище випадки дозволяють вирішувати певні задачі геометричного моделювання, а завдяки варіативності величини кута (від нуля до 180°) при його вершині роблять її є справедливо для всіх можливих випадків. Тому, для подальшого моделювання складних геометричних поверхонь доцільно застосовувати дані структурно-параметричні залежності у колі (колесі).
Ключові слова: величини кутів, коло, колесо, моделювання, складні геометричні поверхні, центральний кут, вписаний кут, дотична, січна.