ОСВІТЯНСЬКА САМОСВІДОМІСТЬ ТА ІМПЕРАТИВИ ІНСТИТУТУ ОСВІТИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Анотація
Перетворення інституту освіти з інструменту соціалізації на інститут, що відтворює соціальні статуси, веде до зміни й основних стратегій особистості в освітньому полі. Аналізуються зміни в освітянській самосвідомості, виявляються чинники, що слугують показником узгодженості професійних орієнтацій суб’єктів освітнього простору з оновленими імперативами інституту освіти. Наголошується, що у практиці освітянської взаємодії колишні моделі колективного сприйняття «належного» й «бажаного» вже не можуть виконувати покладені на них функції. Швидкоплинність змін і низка адміністративних реформ зумовлюють вивчення «точок уразливості» суспільної свідомості в освітньому середовищі.Завантаження
Посилання
Дубицкий В. В. Философско-социологические основания теории воспитания / В. В. Дубицкий. –– М. : Изд-во филос. и психол. лит-ры, 2003. – 212 с.
Дюркгейм Э. Педагогика и социологии // Э. Дюркгейм. Социология. Ее предмет, метод, предназначение ; пер. с фр. А. Б. Гофмана. –– М. : Канон, 1995. – 352 с.
Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С. И. Гессен ; отв. ред. и сост. П. В. Алексеев. –– М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
Гирусов Э. В. Мир в поисках концепции устойчивого развития / Э. В. Гирусов, В. Г. Платонов // Вестник Московского ун-та. –– Сер. 7 (Философия). –– 1996. – № 1. –– С. 3––14.
Непрерывное образование в политическом и экономическом контекстах / Отв. ред. Г. А. Ключарев. –– М. : ИС РАН, 2008. –– 400 с.
Хабермас Ю. Отношения между системой и жизненным миром в условиях позднего капитализма / Ю. Хабермас // Теоретическая социология : антология ; пер. с нем. –– Ч. 2. –– М. : Книжный дом «Университет», 2002. –– С. 352––372.