ДУХОВНО-МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОЇ МОЛОДІ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

  • Оксана Бунчук Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

У статті висвітлюється актуальність проблеми духовності особистості, обґрунтовуються її теоретичні засади, аналізуються ключові поняття, презентуються результати щодо формування у майбутніх педагогів духовно-моральних цінностей. За мету автор дослідження ставить спробу уточнення сучасного визначення терміна «духовно-моральна культура» на підставі аналізу його тлумачень педагогікою. Також зупинено увагу на складових духовно-моральної культури: пізнанні, моральності, вихованні, освіті, праві, політиці, філософії, етиці, естетиці, науці, мистецтві, літературі, міфології, релігії; проаналізовано умови, за яких педагогічне поняття «духовно-моральна культура» та її формування передбачають у змісті такі ознаки: цілеспрямованість; наявність якогось зразка, навіть найбільш загального, як соціально-культурного орієнтира; відповідність процесу розвитку соціально-культурних цінностей в історичному прогресі суспільства; присутність певної системи організованих впливів. У публікації автор зазначає, що серед сучасних проблем розвитку духовно-моральної культури актуальною є проблема розвитку духовно-моральної культури особистості, а також конструктивної ролі держави і соціальних інститутів у подоланні негативних явищ у цій сфері та запобіганні їх подальшому поширенню. Закцентовано увагу на компонентах духовної культури особистості: інтелектуальній культурі знання та мислення; моральній культурі (совісті, честі, гідності, культурі спілкування і почуттів); національній самосвідомості, політично-екологічній, правовій культурі; естетичній культурі. У сучасних дослідженнях проблем суспільної моральності та духовно-морального виховання пріоритетним напрямом є визначення системи зв’язків між моральним розвитком особи і суспільства в цілому. Тому основним виховним завданням вищої школи є виховання особистості, здатної до морального самовдосконалення і автономної саморегуляції своєї діяльності та поведінки, яка не може бути підвладною впливу стихійних або цілеспрямованих деструктивних соціальних факторів. Автор стверджує, що це досягається завдяки розвитку високої духовно-моральної культури під впливом науково зважених цілеспрямованих освітніх технологій.

Ключові слова: духовно-моральна культура; національне виховання; соціальний інститут, особистість, національна свідомість, молодь.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2025-12-09