ДУХОВНО-МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОЇ МОЛОДІ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

У статті висвітлюється актуальність проблеми духовності
особистості,
обґрунтовуються
її
теоретичні
засади,
аналізуються ключові поняття, презентуються результати
щодо формування у майбутніх педагогів духовно-моральних
цінностей. За мету автор дослідження ставить спробу
уточнення сучасного визначення терміна «духовно-моральна
культура» на підставі аналізу його тлумачень педагогікою.
Також зупинено увагу на складових духовно-моральної
культури: пізнанні, моральності, вихованні, освіті, праві,
політиці, філософії, етиці, естетиці, науці, мистецтві,
літературі, міфології, релігії; проаналізовано умови, за яких
педагогічне поняття «духовно-моральна культура» та її
формування передбачають у змісті такі ознаки:
цілеспрямованість; наявність якогось зразка, навіть найбільш
загального, як соціально-культурного орієнтира; відповідність
процесу розвитку соціально-культурних цінностей в
історичному прогресі суспільства; присутність певної системи
організованих впливів. У публікації автор зазначає, що серед
сучасних проблем розвитку духовно-моральної культури
актуальною є проблема розвитку духовно-моральної культури
особистості, а також конструктивної ролі держави і соціальних
інститутів у подоланні негативних явищ у цій сфері та
запобіганні їх подальшому поширенню. Закцентовано увагу на
компонентах духовної культури особистості: інтелектуальній
культурі знання та мислення; моральній культурі (совісті, честі,
гідності, культурі спілкування і почуттів); національній
самосвідомості, політично-екологічній, правовій культурі;
естетичній культурі. У сучасних дослідженнях проблем
суспільної моральності та духовно-морального виховання
пріоритетним напрямом є визначення системи зв’язків між
моральним розвитком особи і суспільства в цілому. Тому
основним виховним завданням вищої школи є виховання
особистості, здатної до морального самовдосконалення і
автономної саморегуляції своєї діяльності та поведінки, яка не
може бути підвладною впливу стихійних або цілеспрямованих
деструктивних соціальних факторів. Автор стверджує, що це
досягається завдяки розвитку високої духовно-моральної
культури під впливом науково зважених цілеспрямованих
освітніх технологій.