MULTIMODALITY IN ENGLISH LANGUAGE TEACHING

Abstract

У статті детально досліджується впровадження концепції мультимодальності у викладанні англійської мови. Автор дає визначення термінам «мультимодальність» і «мультимодальна грамотність», розглядає поняття візуалізації та репрезентації, а також способи їх інтеграції в навчальну практику. Наголошується, що в останні десятиліття поняття грамотності вийшло за межі традиційного розуміння, яке передбачає уміння читати і писати друкований текст, і нині охоплює різноманітні семіотичні ресурси: візуальні, аудіальні, жестикуляційні, просторові та лінгвістичні. Стаття аналізує важливість розвитку в учнів умінь репрезентації, окреслює стратегії інтеграції в навчальне середовище, досліджує можливості виходу репрезентативних навичок за межі класної кімнати та пропонує практичні приклади для викладачів англійської мови. Спираючись на сучасну теорію та практику мультимодальності, автор підкреслює, що репрезентація є як творчим, так і когнітивним процесом, що є основою сучасної грамотності. Окрім того, стаття розглядає наслідки мультимодальної грамотності для трьох ключових аспектів викладання англійської мови: навчальні матеріали, проєктування навчальних програм і професійний розвиток вчителів. На основі теоретичних засад та емпіричних досліджень висловлюється думка, що впровадження мультимодального підходу сприяє залученню учнів, враховує різноманіття форм грамотності та вимагає системних змін у способі концептуалізації та реалізації мовної освіти.

Ключові слова: мультимодальність; англійська як друга мова; студент; мультимодальна грамотність; огляд; репрезентація; оцінювання.