MULTIMODALITY IN ENGLISH LANGUAGE TEACHING

Abstract

У
статті
детально досліджується впровадження концепції
мультимодальності у викладанні англійської мови. Автор дає
визначення термінам «мультимодальність» і «мультимодальна
грамотність», розглядає поняття візуалізації та репрезентації, а
також способи їх інтеграції в навчальну практику. Наголошується,
що в останні десятиліття поняття грамотності вийшло за межі
традиційного розуміння, яке передбачає уміння читати і писати
друкований текст, і нині охоплює різноманітні семіотичні ресурси:
візуальні, аудіальні, жестикуляційні, просторові та лінгвістичні.
Стаття аналізує важливість розвитку в учнів умінь репрезентації,
окреслює стратегії інтеграції в навчальне середовище, досліджує
можливості виходу репрезентативних навичок за межі класної
кімнати та пропонує практичні приклади для викладачів англійської
мови.
Спираючись
на
сучасну
теорію
та
практику
мультимодальності, автор підкреслює, що репрезентація є як
творчим, так і когнітивним процесом, що є основою сучасної
грамотності.
Окрім
того,
стаття
розглядає
наслідки
мультимодальної грамотності для трьох ключових аспектів
викладання англійської мови: навчальні матеріали, проєктування
навчальних програм і професійний розвиток вчителів. На основі
теоретичних засад та емпіричних досліджень висловлюється
думка, що впровадження мультимодального підходу сприяє
залученню учнів, враховує різноманіття форм грамотності та
вимагає системних змін у способі концептуалізації та реалізації
мовної освіти.