Удосконалення готовності студентів до духовно-морального розвитку молодших школярів: зарубіжний і вітчизняний досвід
Анотація
Підготовка вчителів, здатних до духовно-морального розвитку молодших школярів, стає головним пріоритетом сучасного етапу розвитку вищої освіти. У статті проаналізовано погляди зарубіжних і вітчизняних науковців на цю проблему. Підкреслено, що готовність майбутнього вчителя до процесу духовно-морального розвитку молодших школярів є результатом ретельної праці і самого студента, і осіб, що супроводжують процеси його особистісного та професійного зростання. Уважається, що в студентські роки зростає інтерес до таких проблем морального характеру, як мета і спосіб життя, любов і вірність, обов’язок, але у віці 17-19 років здатність до свідомої регуляції власної поведінки цілком ще не розвинена, тому часто спостерігаються немотивований ризик у поведінці, невміння прогнозувати наслідки своїх вчинків тощо. У полікультурному суспільстві у вихованні й розвитку дітей є багато відмінностей, що стосуються знань про духовно-моральний розвиток людини, літературу, мистецтво. Тому важливо для майбутніх учителів навчитися складати повноформатну мозаїку власних креативно-базових, загальних і специфічних здібностей і через їх осягнення розкривати для себе свій унікальний внутрішній світ. У статті доведено, що вдосконалення готовності студентів до духовно-морального розвитку молодших школярів можливе в двох наукових напрямах: удосконалення готовності шляхом організації виховної роботи закладу вищої освіти(специфіка соціального інституту) і самовдосконалення готовності майбутнього вчителя, який прагне свідомо й самостійно керувати цим процесом(специфіка особистісного зростання).