Удосконалення готовності студентів до духовно-морального розвитку молодших школярів: зарубіжний і вітчизняний досвід

Анотація

Підготовка  вчителів,  здатних до духовно-морального  розвитку молодших  школярів,  стає  головним пріоритетом  сучасного  етапу розвитку  вищої  освіти.  У статті проаналізовано  погляди  зарубіжних і вітчизняних  науковців  на цю проблему.  Підкреслено,  що готовність  майбутнього  вчителя  до процесу  духовно-морального розвитку  молодших  школярів  є результатом  ретельної  праці і самого  студента,  і осіб,  що супроводжують  процеси  його особистісного  та  професійного зростання.  Уважається,  що в студентські  роки  зростає  інтерес до  таких  проблем  морального характеру,  як  мета  і спосіб  життя, любов і вірність, обов’язок, але у віці 17-19 років  здатність  до  свідомої регуляції  власної  поведінки  цілком ще  не розвинена,  тому  часто спостерігаються  немотивований ризик  у поведінці,  невміння прогнозувати  наслідки  своїх  вчинків тощо.  У полікультурному суспільстві у вихованні й розвитку дітей є багато відмінностей,  що  стосуються  знань про  духовно-моральний  розвиток людини,  літературу,  мистецтво. Тому  важливо  для  майбутніх учителів  навчитися  складати повноформатну  мозаїку  власних креативно-базових,  загальних і специфічних  здібностей  і через  їх осягнення розкривати для себе свій унікальний  внутрішній  світ.  У статті доведено,  що  вдосконалення готовності  студентів  до духовно-морального  розвитку  молодших школярів  можливе  в двох  наукових напрямах: удосконалення готовності шляхом  організації  виховної  роботи закладу  вищої  освіти(специфіка соціального  інституту) і самовдосконалення  готовності майбутнього  вчителя,  який  прагне свідомо  й самостійно  керувати  цим процесом(специфіка  особистісного зростання).