Роль археологічних пам'яток у вивченні культурологічних змін на Закарпатті
Анотація
Пеняк Павло, Малець Олександр, Малець Наталія. Роль археологічних пам'яток у вивченні культурологічних змін на Закарпатті
Стаття присвячена джерелознавчому аналізу археологічних пам'яток Закарпаття, що відіграють ключову роль у вивченні культурних змін у регіоні від пізнього енеоліту до пізньої бронзи. У центрі уваги – трансформація культурної ситуації в пізньому енеоліті (друга чверть ІІІ тис. до н.е.), коли полгарську культуру замінила баденська культура, або культура канельованої кераміки. Розглянуто територію формування баденської культури у Верхньому Подунав’ї, зокрема у Віденському басейні поблизу міста Баден (сучасна Австрія), та процес її поширення на Карпатський басейн, із акцентом на Закарпаття, яке стало її східним ареалом. Окрему увагу приділено культурним змінам у період бронзи, коли Закарпаття стало важливим перехрестям культурної взаємодії. Археологічні пам’ятки раннього бронзового віку, зокрема поселення та могильники, відображають процеси адаптації місцевого населення до нових технологій і соціально-економічних моделей. Значну роль відіграли контакти із сусідніми регіонами, зокрема територією сучасної Словаччини та Угорщини, які сприяли поширенню металургійних знань та інновацій. Для середнього бронзового віку характерна поява нових форм соціальної організації та посилення міжрегіональної торгівлі. У цей період у Верхньому Потиссі фіксуються елементи культури Отомань-Фюзешабонь, що демонструють розвиненість ремесел, зокрема виробництва кераміки з багатою орнаментацією, а також вдосконалення знарядь праці. Пам’ятки пізнього бронзового віку, такі як курганні поховання та залишки укріплених поселень, свідчать про значне зростання соціальної стратифікації та формування локальних владних структур. Особливий інтерес викликають поселення у сприятливих природних умовах між південними відрогами Карпат і Потиською рівниною, які мали доступ до стратегічно важливих шляхів через Карпатський хребет. Стаття підкреслює важливість археологічних пам’яток як джерела для розуміння процесів культурної еволюції, взаємодії та змін, що відбувалися в регіоні від енеоліту до пізньої бронзи. Вони дозволяють простежити динаміку культурних впливів і адаптацію населення до нових умов, що має значення для реконструкції історичних процесів у Центрально-Східній Європі.
Ключові слова: джерелознавство, археологія, пам’ятки, артефакти, культура, мистецтво, музеєзнавство, спадщина, еволюція.
