НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВАРІАТИВНОГО ДИСКРЕТНОГО ГЕОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Abstract

У роботі розглядаються основи понятійного апарату та  головні науково-методологічні риси варіативного дискретного геометричного моделювання (ВДГМ), як окремого напрямку геометричного моделювання зі своїм теоретично-прикладним змістом.

Класичні методи моделювання, як правило, мають на меті отримання моделюючої функції, яка у свою чергу певним чином впливає на результат моделювання, накладаючи (нав’язуючи) на нього свої властивості та ускладнюючи отримання або уточнення кінцевого результату, тому то актуальним став напрямок дискретного геометричного моделювання (ДГМ), результат якого не обтяжується (спотворюються) властивостями моделюючої функції. Це обумовлює актуальність та активність наукових досліджень з напряму ДГМ. Тому то, в рамках ДГМ, сформувались окремі наукові напрямки, які мають свої відмітні риси. І актуальним, на теперішній час, є означення кола можливостей, місця та специфіки кожного з них у науково-методологічному та прикладному плані.

Фундаментальною ідеєю досліджень з ДГМ вчених Мелітопольської школи прикладної геометрії є варіативність розв’язку: результат моделювання – це інтервал припустимих значень параметра, з якого і обирається розв’язок і тому цей напрямок ДГМ названо варіативним дискретним геометричним моделюванням (ВДГМ).

Метою статті є виклад, систематизація та  уточнення основ понятійного апарату та головних науково-методологічних рис напряму ВДГМ.

Розглядаються основоположні та концептуальні поняття ВДГМ як напряму геометричного моделювання, що формують основні наукові риси напряму ВДГМ.

         На основі поняття дискретної геометричної моделі розглядаються методологічні аспекти напряму ВДГМ.

            Розглядаються основні фактори впливу на якість та повноту моделі та результати розв’язання задачі моделювання, вказуються відмінні риси моделей ВДГМ.